http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/138 Tue, 22 Sep 2026 00:59:59 GMT 2026-09-22T00:59:59Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1195 Іберійська музична традиція в дзеркалі іспанської віолончельної музики першої половини XX століття (на прикладі мініатюри «Requiebros» Гаспара Кассадо) Подик, Олексій Метою дослідження є вивчення характеру запозичення елементів іспанського традиційного музичного мистецтва в творах композиторіввіолончелістів як ключового чинника формування музичної мови авторського твору. В роботі визначено основні традиційні жанри й стилі іспанської музики, які вплинули на розвиток професійної європейської музики; вивчено концепцію іспанського renacimiento, окреслену в теоретичних працях музикознавців (Ф. Педрель та його учні); досліджено присутність національного жанрового стилю в інструментальних творах іспанських композиторів, визначивши культурний контекст, в якому вони створювалися; з’ясовано вплив елементів народної вокальної та інструментальної іспанської музики на формування музичної мови віолончелістів - композиторів; проаналізовано мелодичні, ладо-гармонічні, фактурні, тембральні, динамічні, ритмічні та інструментально-виконавські особливості обраної для прикладу композиції для солюючої віолончелі Г. Кассадо; з’ясовано значення творів для віолончелі Пабло Казальса та Гаспара Кассадо в контексті формування академічного віолончельного репертуару. У результаті проведеного дослідження каталонського вектора в інструментальній музиці Іспанії кінця ХІХ – початку ХХ століття було встановлено, що процес формування національної музичної ідентичності відбувався в умовах глибоких соціокультурних трансформацій та активного пошуку власного художнього обличчя. Рух Ренасім’єнто став ключовим чинником культурного відродження, сприяв актуалізації фольклорних традицій і утвердженню каталонської ідентичності як важливої складової загальноіспанського мистецького процесу. Доведено, що становлення іспанської національної композиторської школи безпосередньо пов’язане з діяльністю Феліпе Педреля, який сформулював концепцію синтезу народної музики, історичної поліфонічної спадщини та сучасних європейських композиційних технік. Його ідеї отримали яскраве втілення у творчості Ісаака Альбеніса, Енріке Гранадоса та Мануеля де Фальї, які, кожен по-своєму, інтегрували фольклорні елементи у професійну музичну мову, забезпечивши вихід іспанської музики на міжнародний рівень. Tue, 23 Jun 2026 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1195 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1193 12 етюдів для альта-соло Ф. А. Хофмайстера у навчально-педагогічному та концертному репертуарі Скутська, Богдана Мета кваліфікаційної роботи – здійснити комплексний аналіз 12 етюдів для альта-соло Ф. А. Хофмайстера, визначити їх художню цінність та функціональну роль у навчально-концертній практиці. В роботі досліджено життєвий і творчий шлях Ф. А. Хофмайстера; проаналізовано художні та технічні особливості його 12 етюдів для альта-соло; здійснено порівняльний аналіз відомих аудіоверсій збірки; визначено функціональну роль етюдів Ф. А. Хофмайстера у навчально-педагогічному та концертному репертуарі альтиста. Для розкриття теми обрано методологічну базу, яка включає в себе наступні методи: історико-біографічний – у процесі вивчення загального корпусу оригінальних збірок етюдів для альта соло, а також обставин життєвого та творчого шляху Ф. А. Хофмайстера; структурного та інтонаційного аналізу – під час дослідження композиторського тексту 12 етюдів для альта-соло (з огляду на форму, гармонічні та ритмічні особливості тощо); виконавського аналізу – 4 інструментальні прийоми втілення авторського задуму та суто технічні завдання, які постають перед виконавцями цього твору. Tue, 23 Jun 2026 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1193 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1192 Вираження концепту Схід-Захід на прикладі Подвійного концерту Лу Гаррісона для скрипки, віолончелі та яванського гамелану Руденко, Даніїл Об’єктом дослідження є творчість Лу Гаррісона в аспекті діалогу музичних культур Сходу і Заходу. Предметом дослідження є Подвійний концерт Лу Гаррісона для скрипки та віолончелі у супроводі яванського гамелану як прецедент інтеграції східних та західних музичних традицій у просторі академічної музики ХХ століття. В роботі визначено специфіку взаємодії західноєвропейських та азійських музичних традицій у Подвійному концерті Лу Гаррісона, зокрема, досліджено історико-біографічні обставини життя Л. Гаррісона у періоди формування світогляду композитора; окреслено жанрово-стильові виміри творчого доробку композитора у контексті ідей орієнталізму; здійснено цілісний аналіз музичного тексту Подвійного концерту для скрипки та віолончелі у супроводі яванського гамелану; розкрито виконавсько-інтерпретаційну проблематику та художньо-технічні виклики, що постають перед солістами під час втілення твору. Практичне значення роботи насамперед полягає у застосуванні її матеріалів виконавцями, музикознавцями та музичними педагогами, а також у популяризації творчості Лу Гаррісона. В ході дослідження було визначено три чинники формування композиторського світосприйняття. До них належать: природа штату Орегон, що зумовила екологічне ставлення митця до світу; дуальність світоглядів батька та матері вилилося в його здатність легко об'єднувати у своїй музиці протилежні полюси (західний авангард та східний традиціоналізм); та азійське наповнення внутрішнього простору будинку, що зрештою і привело його до створення американського гамелану та написання таких творів, як Подвійний концерт. Tue, 23 Jun 2026 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1192 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1191 Марсель Гранжані як модератор діалогу французької та американської арфової школи (на прикладі «Арії в класичному стилі» op. 19) Ахріменко, Олександра У ХХ столітті музичне мистецтво зазнало суттєвих змін, пов’язаних із переосмисленням традиційних стилів, активним розвитком нових композиторських напрямів та розширенням виконавських можливостей інструментів. Одним із важливих явищ цього періоду став неокласицизм – стильовий напрям, що передбачає звернення до музичних форм і жанрів попередніх епох із їх подальшим переосмисленням у сучасній музичній мові. Неокласичні тенденції помітно проявилися в арфовому мистецтві, яке у ХХ столітті пройшло шлях від переважно салонного інструмента до повноцінного концертного інструмента з розвиненим сольним репертуаром. Значну роль у цьому процесі відіграли представники французької арфової школи, а також музиканти-емігранти, які сформували американську виконавську традицію. Однією з ключових постатей цього процесу є Марсель Гранжані (1891– 1975) – видатний арфіст, композитор і педагог, представник французької арфової школи, який зробив значний внесок у розвиток арфового мистецтва як у Європі, так і в Америці. Ним було закладено фундамент арфової педагогіки Нового Світу, яка не мала до того часу національно визнаного характеру і фактично існувала тільки у зв'язку з діяльністю окремих викладачів. Його творчість поєднує риси французької імпресіоністичної традиції та американської школи з новими тенденціями американського музичного середовища. В роботі висвітлено життєвий і творчий шлях Марселя Гранжані в аспекті формування його особистості в контекстах французької та американської арфової школи; визначено характерні особливості композиторського та виконавського доробку митця; охарактеризовано неокласичні риси у творчості Марселя Гранжані; проаналізовано жанрово-стильові та інтонаційні особливості твору «Арія в класичному стилі» ор.19; здійснено виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» ор. 19. У підсумку зазначено, що виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» дозволяє систематизувати практичні завдання інтерпретатора, спрямовані на досягнення витонченого звукового балансу, тембрової диференціації та мікродинамічного самоконтролю. Основними стратегіями інтерпретації твору є досягнення безперервного cantabile в умовах природного згасання струн та рельєфне виокремлення тематичних ліній, прихованих усередині акордово-арпеджованої тканини. Практичний інструментарій арфіста охоплює: постійне темброве варіювання за допомогою зміни позицій звуковидобування, специфічне інтонування безперервного пасажного потоку в середньому епізоді, а також майстерність філірування звуку в імпровізаційній сольній каденції. Марсель Гранжані став справжнім модератором діалогу між французькою та американською арфовими школами. Він переніс найкращі європейські традиції в освітній простір США. Перетворивши арфу на повноцінний концертний інструмент. Гранжані створив міцну виконавсько-педагогічну базу, яка й сьогодні залишається головним орієнтиром для арфістів у всьому світі. Tue, 23 Jun 2026 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1191 2026-06-23T00:00:00Z