<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/538">
<title>Аудіо- та відеозаписи</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/538</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1144"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1143"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1142"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1141"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-06-19T08:56:39Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1144">
<title>Borys Lyatoshynsky’s Piano Trios: Historical, Genre-Dramaturgical,  and Stylistic Aspects</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1144</link>
<description>Borys Lyatoshynsky’s Piano Trios: Historical, Genre-Dramaturgical,  and Stylistic Aspects
Dorosh, Alyona
In the history of twentieth-century Ukrainian music, the figure of Borys Lyatoshyns’ky stands as one of the most significant. His life and creative legacy represent an example of a deeply personal and at the same time boldly independent response of a Ukrainian artist-philosopher to the cataclysms of his era. The thematic and conceptual breadth of the Master’s music, the universal nature of his artistic activity, and the innovative quality of his compositional thinking have justly determined his place in the history of national musical culture as a «classic of the twentieth century, a «creator of the modern canon» This is clearly manifested both in his symphonic and chamber works.
відео-доповідь-презентація на асинхронній студентській YouTube конференції "Мистецтво цінувати музику"&#13;
Доповідачка: Дорош Альона&#13;
Мовний керівник: к.п.н. Червінко Є.О.
</description>
<dc:date>2025-11-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1143">
<title>Високі гори та текуча вода - один із найвідоміших творів китайської традиційної музики</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1143</link>
<description>Високі гори та текуча вода - один із найвідоміших творів китайської традиційної музики
Є, Хун
«Високі гори та текуча вода» - композиція, що з’явилася в епоху Східної династії Чжоу, тобто понад 2000 (дві тисячі) років тому. Колись жив видатний музикант Бо Ю,  який грав на стародавньому інструменті гуцині. Він умів передавати у музиці свої думки, почуття та образи природи — величні гори, тихі річки, бурю та спокій. Бо Ю шукав людину, яка змогла б по-справжньому зрозуміти його музику, бо мелодія відображала не просто звуки, а його душу.
Відео-доповідь-презентація &#13;
Доповідачка: Хун Є,&#13;
Наукова керівниця: к.філол.н., доц. Ірина Воловенко
</description>
<dc:date>2025-11-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1142">
<title>Весняна річка, квіти та місячна ніч -  єдиний образ краси природи у живописі та музиці</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1142</link>
<description>Весняна річка, квіти та місячна ніч -  єдиний образ краси природи у живописі та музиці
Юйлінь, Цао
Традиційний китайський інструментальний твір - «Весняна річка, квіти та місячна ніч» не має одного конкретного автора. Мелодія бере свій початок у китайській народній музиці династії Тан (сьоме-десяте століття). У XX столітті музикант Лю Цінхуа створив сучасну оркестрову версію, яка зробила твір популярним у всьому світі.
Відео-доповідь-презентація Цао Юйлінь (Cao Yulin),&#13;
Наукова керівниця: к.філол.н., доц. Ірина Воловенко
</description>
<dc:date>2025-11-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1141">
<title>Взаємодія слова і музики: українська літературна традиція у творчості Олександра Злотника</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1141</link>
<description>Взаємодія слова і музики: українська літературна традиція у творчості Олександра Злотника
Чженсі, У
Олександр Злотник (15.11.1948, м. Тараща Київ. обл.) – композитор, музично-громадський діяч, педагог, професор, народний артист України. З самого початку творчого шляху в біографії Олександра Злотника поєдналася композиторська, педагогічна та просвітницька діяльність. Разом з написанням музики й вдосконаленням професійної майстерності він працював викладачем, а у 2009 році композитора обрали ректором Київського інституту музики. Олександр Злотник – автор музики до багатьох кінофільмів, опери-думи, мюзиклів, симфонічних творів, камерної та інструментальної музики, хорів тощо. Так, він є автором таких пісень: «Пані Ольга», «Гай, зелений гай», «Чуєш, мамо», «Родина», «Маки червоні», «Вишиванка», «Батько і мати», «Горобина», «Не бувають дощі випадкові», «Скрипалю», «Невезуча», «Прима балерина», «Святкова», «Білі лілеї», «Я тебе відпускаю», «Музика рідного дому».
Відео-виступ-презентація У Чженсі (Wu Zhexi), студента магістратури 2 курсу, фортепіанний факультет.&#13;
Наукова керівниця: к.філол.н. Ольга ЗЛОТНИК-ШАГІНА
</description>
<dc:date>2025-11-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
