http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/141 2026-06-21T08:54:04Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1164 Виконавський стиль як відкрита система: між традицією, індивідуальністю та медіареальністю Заєць, Віталій; Душний, Андрій; Заєць, Юлія; Zaiets, Vitalii; Dushniy, Andrii; Zaiets, Yuliia У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз феномену стилю музиканта-виконавця як інтегральної характеристики його професійно-творчої діяльності. Актуалізовано проблему осмислення виконавського стилю в контексті сучасних культурних трансформацій, зумовлених глобалізаційними процесами, міжкультурною комунікацією та цифровізацією мистецького простору. Обґрунтовано доцільність розгляду стилю в межах тріадної моделі «стиль епохи – стиль композитора – стиль виконавця», що дозволяє інтегрувати історико-культурний, індивідуально-психологічний і художньо-комунікативний виміри виконавської діяльності. Доведено, що формування виконавського стилю відбувається у процесі складної взаємодії генетично зумовлених психофізіологічних особливостей особистості (темпераменту, сенситивності, емоційної динаміки) та соціокультурного середовища, в якому відбувається професійне становлення митця. Особливу увагу приділено інтерпретації як комунікативному акту, у межах якого авторський текст трансформується у живий художній процес, адресований конкретному слухачеві або аудиторії. Виконавський стиль розглядається як форма індивідуалізованого мислення, що поєднує раціональні та емоційні чинники музично-виконавської діяльності й забезпечує цілісність художнього висловлювання. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку виконавського мистецтва, зокрема вплив цифрової рецепції, медіапростору та технологій звукозапису на характер інтерпретаційної практики. Підкреслено, що цифрове середовище формує новий тип слухацької свідомості, що, у свою чергу, впливає на параметри виконавської виразності, способи презентації мистецького продукту та механізми формування індивідуального стилю. Окреслено феномен медіастилю як синтезу традиційної виконавської майстерності та технологічного ресурсу. У результаті дослідження встановлено, що стиль музиканта-виконавця є багатовимірним культурно-художнім явищем, яке виступає водночас результатом особистісного становлення і чинником історико-культурного розвитку. Він реалізується як динамічна система художнього мислення, що забезпечує творчий діалог між композитором, виконавцем і слухачем у змінних умовах сучасного соціокультурного простору.; The article presents a comprehensive theoretical analysis of the phenomenon of the musician-performer’s style as an integral characteristic of their professional and creative activity. The problem of interpreting performance style in the context of contemporary cultural transformations caused by globalization processes, intercultural communication, and the digitalization of the artistic space is актуалізовано. The expediency of considering style within the triadic model “style of the epoch – composer’s style – performer’s style” is substantiated, as it allows the integration of historical-cultural, individual-psychological, and artistic-communicative dimensions of performance activity. It is demonstrated that the formation of performance style occurs through a complex interaction between genetically determined psychophysiological characteristics of the individual (temperament, sensitivity, emotional dynamics) and the socio-cultural environment in which the professional development of the artist takes place. Particular attention is paid to interpretation as a communicative act within which the authorial text is transformed into a living artistic process addressed to a specific listener or audience. Performance style is considered as a form of individualized thinking that combines rational and emotional factors of musical performance activity and ensures the integrity of artistic expression. The article analyses contemporary tendencies in the development of performing arts, in particular the influence of digital reception, media space, and sound recording technologies on the nature of interpretative practice. It is emphasized that the digital environment forms a new type of listener’s consciousness which, in turn, affects the parameters of performing expressiveness, the ways of presenting an artistic product, and the mechanisms of forming an individual style. The phenomenon of media style is outlined as a synthesis of traditional performing mastery and technological resources. The study establishes that the style of the musician-performer is a multidimensional cultural and artistic phenomenon that functions both as a result of personal development and as a factor in historical and cultural evolution. It is realized as a dynamic system of artistic thinking that ensures a creative dialogue between the composer, the performer, and the listener in the changing conditions of the contemporary socio-cultural space. 2026-01-01T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1158 Інтегративна концепція мислення музиканта-виконавця: теоретичні та практичні горизонти Заєць, Віталій; Душний, Андрій; Бензюк, Олександр; Zaiets, Vitalii; Dushniy, Andrii; Benziuk, Oleksandr У статті мислення музиканта-виконавця розглядається як багаторівневий когнітивно-психологічний феномен, що інтегрує аналітико-логічні механізми, інтуїтивно-художні процеси та емоційно-афективну сферу особистості в єдину функціональну систему. Такий інтегративний синтез не обмежується забезпеченням технічно бездоганної репродукції нотного тексту, а виступає ключовим чинником формування інтерпретаційної моделі, її художньо-естетичної концепції, семантичної глибини та індивідуально-стильової оригінальності. У цьому контексті виконання музичного матеріалу (твору) доцільно розглядати як унікальний акт художньої комунікації та неповторне мистецьке явище. На раціонально-аналітичному рівні музикант виступає як дослідник, який ґрунтовно аналізує нотний текст, розкриває архітектоніку твору, логіку розвитку музичної думки та історико-стильовий контекст. Цей свідомий процес закладає міцний фундамент для подальшої творчої роботи, забезпечуючи обґрунтованість і осмисленість виконавських рішень. Однак справжнє мистецтво інтерпретації народжується на перетині інтуїції та розуму, коли через інтуїтивно-образне мислення відбувається трансформація аналітичних знань у унікальний художній задум, наповнений особистим звуковим уявленням і творчою фантазією. Саме цей рівень відповідає за породження індивідуального виконавського стилю митця, що робить кожне інтерпретаційне рішення і його реалізацію унікальними. Емоційно-експресивний компонент виконує роль живильного середовища, забезпечуючи безпосередній естетичний зв'язок із слухачем. Без цього живого емоційного наповнення навіть технічно бездоганне виконання ризикує залишитися формальним і бездушним, позбавленим справжньої мистецької магії. Актуальність комплексного вивчення виконавського мислення в сучасній музичній педагогіці зумовлюється потребою у цілісній освітній парадигмі, що долає традиційний дисбаланс між техніко-репродуктивною підготовкою та розвитком креативно-творчої особистості. Глибинне розуміння динамічної взаємодії когнітивних, інтуїтивно-емоційних та виконавсько-практичних аспектів мислення створює підґрунтя для розробки інтегрованих методик навчання. Такі методики спрямовані на формування митця, здатного не лише до високопрофесійної інтерпретації, а й до глибокої, смислово насиченої та емоційно переконливої комунікації з аудиторією. У цьому контексті дослідження виконавського мислення набуває беззаперечного практичного значення, оскільки прямо впливає на зростання художньо-професійної майстерності музиканта-виконавця.; In this article, the thinking of a musical performer is considered as a multi-level cognitive-psychological phenomenon that integrates analytical-logical mechanisms, intuitive-artistic processes, and the emotional-affective sphere of personality into a single functional system. This integrative synthesis is not limited to ensuring technically flawless reproduction of the musical score; it serves as a key factor in shaping the interpretative model, its artistic-aesthetic concept, semantic depth, and individual stylistic originality. In this context, performing a musical work (composition) can be regarded as a unique act of artistic communication and an exceptional artistic phenomenon. At the rational-analytical level, the musician acts as a researcher, thoroughly analyzing the musical score, uncovering the work’s architecture, the logic of musical thought development, and its historical-stylistic context. This conscious process lays a solid foundation for further creative work, ensuring the validity and meaningfulness of performance decisions. However, true art of interpretation arises at the intersection of intuition and intellect, when intuitive-imagery thinking transforms analytical knowledge into a unique artistic concept, enriched with personal sonic imagination and creative fantasy. This level is precisely responsible for generating the individual performing style of the artist, making each interpretative decision and its realization unique. The emotional-expressive component functions as a nourishing medium, providing a direct aesthetic connection with the audience. Without this living emotional content, even technically flawless performance risks remaining formal and soulless, devoid of genuine artistic magic. The relevance of comprehensive study of performer thinking in contemporary modernmusic pedagogy is due to the need for an integrated educational paradigm that overcomes the traditional imbalance between technical-reproductive training and the development of a creative-personal identity. A deep cognition of the dynamic interaction between cognitive, intuitive-emotional, and performative-practical aspects of thinking provides a basis for developing integrated teaching methodologies. Such methodologies aim to cultivate an artist capable not only of highly professional interpretation but also of profound, semantically rich, and emotionally compelling communication with the audience. In this context, the study of performer thinking acquires unquestionable practical significance, as it directly influences the growth of the musical performer’s artistic and professional mastery. 2025-01-01T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1157 Феномен авторської школи Костянтина Жукова в контексті сучасної музичної педагогіки (до 50-річчя від дня народження) Заєць, Віталій; Грінченко, Сергій; Душний, Андрій; Zaiets, Vitalii; Grinchenko, Sergiy; Dushniy, Andrii У статті висвітлюється феномен авторської школи Костянтина Жукова як унікального явища сучасної музично-педагогічної культури, що постає у формі цілісної системи професійної підготовки музиканта. Школа репрезентує складний багаторівневий процес формування виконавської індивідуальності, у якому органічно поєднуються особистісний стиль інтерпретації, глибока філософія навчального процесу та виважений підхід до художньо-технічного опанування музичного тексту. Розглянуто ключові методологічні засади авторської концепції, її діалог із традиціями української баянної школи, започаткованої видатними діячами вітчизняного мистецтва, зокрема А. Семешком, і водночас – відкрите прийняття новітніх підходів, які відображають потреби динамічного розвитку сучасного мистецько-освітнього середовища. Особливий акцент зроблено на розумінні виконавської техніки як цілісного, інтегративного поняття, що охоплює не лише фізіологічні аспекти володіння інструментом, але й глибокі емоційно-психологічні й когнітивні механізми інтерпретаційної діяльності. Аналізується репертуарна стратегія школи, що включає широкий спектр стилістичних пластів, і роль творчої свободи як одного з визначальних чинників художнього самовираження виконавця. Також окреслено педагогічні підходи до розвитку креативного мислення, імпровізаційної гнучкості та інтерпретаційної сміливості, що формують багатовимірний образ сучасного музиканта. Авторська школа К. Жукова розглядається як ефективна модель виховання універсального виконавця нового покоління, здатного гармонійно інтегрувати академічну досконалість з творчою інноваційністю, зберігаючи спадкоємність традицій і водночас актуалізуючи їх через призму сучасних викликів музичної освіти.; The article highlights the phenomenon of Kostiantyn Zhukov’s authorial school as a unique manifestation of contemporary music-pedagogical culture, which emerges as an integral system of professional musician training. The school represents a complex, multi-level process of shaping performing individuality, in which a personal style of interpretation, a profound philosophy of teaching, and a thoughtful approach to mastering the artistic and technical dimensions of musical works are organically combined. The study analyzes the key methodological foundations of the author’s concept, its dialogue with the traditions of the Ukrainian bayan school, established by prominent national artists, particularly A. Semeshko, as well as its openness to innovative approaches that reflect the needs of today’s dynamically evolving art-educational space. Special attention is paid to the understanding of performance technique as a holistic, integrative category that encompasses not only the physiological aspects of instrumental mastery but also the deep emotional, psychological, and cognitive mechanisms of interpretive activity. The repertoire strategy of the school is examined, which includes a wide range of stylistic layers, along with the role of creative freedom as one of the defining factors in the artistic self-expression of the performer. The article also outlines pedagogical approaches to the development of creative thinking, improvisational flexibility, and interpretive boldness, which shape the multidimensional profile of the modern musician. K. Zhukov’s authorial school is considered an effective model for nurturing a universal performer of a new generation, capable of harmoniously integrating academic excellence with creative innovation, preserving the continuity of traditions while reinterpreting them in light of contemporary challenges in music education. 2025-01-01T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1149 Style of musician’s performance as self-determination of confidence Zaiets, Vitalii; Заєць, Віталій The possibility of a review of this topic consists in the disclosure of a specifi c performing-instrumental awareness of the notion of style, namely – in the methodological direction of this defi nition as a factor of the intellectual and practical perspectives for the interpretation of musical works (interpretation). The theme of the style is complex in understanding the problems of musical and performing arts. It is not about the stylistic features of a particular personality of the composer or an era in which this personality worked and was spiritually raised, but about the principles of its defi nition. Our attempts to understand the notion of performing style are intended to help defi ne it as a carrier of a specifi c object-shaped functioning, technological, and conceptual artistic thinking.; Можливість розгляду даної теми полягає у розкритті специфічного виконавсько-інструментального усвідомлення поняття стиль, а саме – у методологічному спрямуванні цього визначення як фактора розумово-практичних перспектив тлумачення музичних творів (інтерпретація). Тема стилю є комплексною в усвідомленні проблем музично-виконавського мистецтва. Мова йде не про стильові особливості конкретної особистості композитора або епохи, в якій вона духовно виховувалась і творила, а про засади її визначення. Наші спроби розуміння поняття виконавського стилю покликані сприяти визначенню його як носія специфічного предметно-образного функціонуючого техноло- гічного й концептуального художньо-образного мислення. 2019-01-01T00:00:00Z