http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/137 2026-08-05T23:11:51Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1191 Марсель Гранжані як модератор діалогу французької та американської арфової школи (на прикладі «Арії в класичному стилі» op. 19) Ахріменко, Олександра У ХХ столітті музичне мистецтво зазнало суттєвих змін, пов’язаних із переосмисленням традиційних стилів, активним розвитком нових композиторських напрямів та розширенням виконавських можливостей інструментів. Одним із важливих явищ цього періоду став неокласицизм – стильовий напрям, що передбачає звернення до музичних форм і жанрів попередніх епох із їх подальшим переосмисленням у сучасній музичній мові. Неокласичні тенденції помітно проявилися в арфовому мистецтві, яке у ХХ столітті пройшло шлях від переважно салонного інструмента до повноцінного концертного інструмента з розвиненим сольним репертуаром. Значну роль у цьому процесі відіграли представники французької арфової школи, а також музиканти-емігранти, які сформували американську виконавську традицію. Однією з ключових постатей цього процесу є Марсель Гранжані (1891– 1975) – видатний арфіст, композитор і педагог, представник французької арфової школи, який зробив значний внесок у розвиток арфового мистецтва як у Європі, так і в Америці. Ним було закладено фундамент арфової педагогіки Нового Світу, яка не мала до того часу національно визнаного характеру і фактично існувала тільки у зв'язку з діяльністю окремих викладачів. Його творчість поєднує риси французької імпресіоністичної традиції та американської школи з новими тенденціями американського музичного середовища. В роботі висвітлено життєвий і творчий шлях Марселя Гранжані в аспекті формування його особистості в контекстах французької та американської арфової школи; визначено характерні особливості композиторського та виконавського доробку митця; охарактеризовано неокласичні риси у творчості Марселя Гранжані; проаналізовано жанрово-стильові та інтонаційні особливості твору «Арія в класичному стилі» ор.19; здійснено виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» ор. 19. У підсумку зазначено, що виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» дозволяє систематизувати практичні завдання інтерпретатора, спрямовані на досягнення витонченого звукового балансу, тембрової диференціації та мікродинамічного самоконтролю. Основними стратегіями інтерпретації твору є досягнення безперервного cantabile в умовах природного згасання струн та рельєфне виокремлення тематичних ліній, прихованих усередині акордово-арпеджованої тканини. Практичний інструментарій арфіста охоплює: постійне темброве варіювання за допомогою зміни позицій звуковидобування, специфічне інтонування безперервного пасажного потоку в середньому епізоді, а також майстерність філірування звуку в імпровізаційній сольній каденції. Марсель Гранжані став справжнім модератором діалогу між французькою та американською арфовими школами. Він переніс найкращі європейські традиції в освітній простір США. Перетворивши арфу на повноцінний концертний інструмент. Гранжані створив міцну виконавсько-педагогічну базу, яка й сьогодні залишається головним орієнтиром для арфістів у всьому світі. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1190 Джовані Боттезіні – композитор та виконавець-віртуоз: створення нової художньо-технічної системи європейського контрабасового виконавства Голубенко, Артем Актуальність дослідження творчості Джованні Боттезіні зумовлена зростаючим інтересом сучасного музикознавства та виконавської практики до переосмислення ролі контрабаса як сольного інструмента в європейській академічній традиції. У контексті розвитку інструментального мистецтва XIX століття постать Боттезіні займає особливе місце, оскільки саме його діяльність сприяла кардинальній трансформації функціонального статусу контрабаса — від оркестрового басового фундаменту до повноцінного віртуозного інструмента з широкими виражальними можливостями. Крім того, актуальність теми визначається необхідністю систематизації знань про виконавський і композиторський внесок Боттезіні в контексті європейської музичної культури. Його діяльність розгортається на перетині інструментального та оперного мистецтва, що відображає вплив італійської традиції bel canto, зокрема творчості Джузеппе Верді, і водночас демонструє індивідуальний підхід до інструментального письма. Такий синтез відкриває перспективи для міждисциплінарних досліджень, пов’язаних із взаємодією вокального та інструментального мислення. В роботі надано характеристику творчості Дж. Боттезіні як композитора епохи романтизму; досліджено особливості його композиторського стилю; показано зв’язок між композиторською та виконавською творчістю контрабасиста-віртуоза; охарактеризовано нову систему художньо-виконавської техніки Дж. Боттезіні; проаналізовано твори для контрабаса, найбільш переконливі у демонстрації новаторської системи художньо-виконавської техніки Дж. Боттезіні. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1189 Альтовий концерт Сесіла Форсайта як визначний зразок жанру початку ХХ століття Прокоп, Віталій Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до переосмислення ролі альта в історії музичного мистецтва, а також необхідністю глибшого вивчення концертного репертуару для цього інструмента, який тривалий час залишався на периферії сольного виконавства. Особливого значення набуває дослідження творчості Сесіла Форсайта як одного з композиторів, що зробили вагомий внесок у становлення альта як повноцінного солюючого інструмента. Його Концерт для альта з оркестром є знаковим твором початку ХХ століття, який поєднує традиції романтичного концертного жанру з новими підходами до трактування інструмента. Метою дослідження є комплексний музично-драматургічний та виконавський аналіз Альтового концерту Сесіла Форсайта як визначного зразка концертного жанру початку ХХ століття. В роботі розглянуто історію становлення альта як інструмента та визначити етапи його еволюції; досліджено роль альта у камерній та симфонічній музиці; охарактеризовано творчий портрет Сесіла Форсайта та визначено особливості його композиторського стилю; проаналізовано альтові твори композитора у контексті епохи; здійснено музично-теоретичний аналіз Альтового концерту, зокрема його форми, драматургії та тематизму; досліджено особливості розвитку музичного матеріалу в кожній частині твору; проаналізовано темброві, гармонічні, ритмічні та динамічні характеристики композиції; визначено специфіку взаємодії сольної партії альта з оркестром; розглянуто виконавські труднощі та інтерпретаційні аспекти твору; оцінено значення Альтового концерту С. Форсайта у розвитку альтового репертуару. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1188 Екзистенційні декларації та рефлексії в інструментальній творчості Казімежа Вількомірського (на прикладі Арії для віолончелі та фортепіано 1943 р.) Алієва, Айдан Актуальність проблеми, полягає в доцільності дослідження того як досвід війни, еміграції чи особистих криз К. Вількомірського втілювалися в його музиці, адже досі музикознавчі студії не фокусувалися на відкритому висловлюванні екзистенційних станів мовою звуків в інструментальних жанрах митця. Метою роботи стало виявлення та систематизування способів вираження глибинних сенсів існування в інструментальних творах К. Вількомірського на прикладі його «Арії» для віолончелі та фортепіано. В роботі досліджено біографію К. Вількомірського в контексті становлення його творчої особистості; проаналізовано зв’язок між біографічними кризами композитора, його виконавськими й педагогічними засадами та специфікою його музичної мови; досліджено можливості символічного проголошення «екзистенційної декларації», тобто певного стану чи ідеї, суто музичними засобами; розглянуто здатність музичної форми відображати механізми рефлексії (процесу самопізнання) автора; окреслено музичні (гармонію, тембр, фактуру) та інструментальновиконавські засоби (спосіб звуковидобування, динаміка, штрихи тощо), що формують філософський підтекст творів. 2026-06-23T00:00:00Z