<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/129">
<title>Наука</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/129</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1164"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1162"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1161"/>
<rdf:li rdf:resource="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1160"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-06-09T15:20:46Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1164">
<title>Виконавський стиль як відкрита система: між традицією, індивідуальністю та медіареальністю</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1164</link>
<description>Виконавський стиль як відкрита система: між традицією, індивідуальністю та медіареальністю
Заєць, Віталій; Душний, Андрій; Заєць, Юлія; Zaiets, Vitalii; Dushniy, Andrii; Zaiets, Yuliia
У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз феномену стилю музиканта-виконавця як інтегральної характеристики його професійно-творчої діяльності. Актуалізовано проблему осмислення виконавського стилю в контексті сучасних культурних трансформацій, зумовлених глобалізаційними процесами, міжкультурною комунікацією та цифровізацією мистецького простору.&#13;
Обґрунтовано доцільність розгляду стилю в межах тріадної моделі «стиль епохи – стиль композитора – стиль виконавця», що дозволяє інтегрувати історико-культурний, індивідуально-психологічний і художньо-комунікативний виміри виконавської діяльності. Доведено, що формування виконавського стилю відбувається у процесі складної взаємодії генетично зумовлених психофізіологічних особливостей особистості (темпераменту, сенситивності, емоційної динаміки) та соціокультурного середовища, в якому відбувається професійне становлення митця.&#13;
Особливу увагу приділено інтерпретації як комунікативному акту, у межах якого авторський текст трансформується у живий художній процес, адресований конкретному слухачеві або аудиторії. Виконавський стиль розглядається як форма індивідуалізованого мислення, що поєднує раціональні та емоційні чинники музично-виконавської діяльності й забезпечує цілісність художнього висловлювання.&#13;
Проаналізовано сучасні тенденції розвитку виконавського мистецтва, зокрема вплив цифрової рецепції, медіапростору та технологій звукозапису на характер інтерпретаційної практики. Підкреслено, що цифрове середовище формує новий тип слухацької свідомості, що, у свою чергу, впливає на параметри виконавської виразності, способи презентації мистецького продукту та механізми формування індивідуального стилю. Окреслено феномен медіастилю як синтезу традиційної виконавської майстерності та технологічного ресурсу.&#13;
У результаті дослідження встановлено, що стиль музиканта-виконавця є багатовимірним культурно-художнім явищем, яке виступає водночас результатом особистісного становлення і чинником історико-культурного розвитку. Він реалізується як динамічна система художнього мислення, що забезпечує творчий діалог між композитором, виконавцем і слухачем у змінних умовах сучасного соціокультурного простору.; The article presents a comprehensive theoretical analysis of the phenomenon of the musician-performer’s style as an integral characteristic of their professional and creative activity. The problem of interpreting performance style in the context of contemporary cultural transformations caused by globalization processes, intercultural communication, and the digitalization of the artistic space is актуалізовано.&#13;
The expediency of considering style within the triadic model “style of the epoch – composer’s style – performer’s style” is substantiated, as it allows the integration of historical-cultural, individual-psychological, and artistic-communicative dimensions of performance activity. It is demonstrated that the formation of performance style occurs through a complex interaction between genetically determined psychophysiological characteristics of the individual (temperament, sensitivity, emotional dynamics) and the socio-cultural environment in which the professional development of the artist takes place.&#13;
Particular attention is paid to interpretation as a communicative act within which the authorial text is transformed into a living artistic process addressed to a specific listener or audience. Performance style is considered as a form of individualized thinking that combines rational and emotional factors of musical performance activity and ensures the integrity of artistic expression.&#13;
The article analyses contemporary tendencies in the development of performing arts, in particular the influence of digital reception, media space, and sound recording technologies on the nature of interpretative practice. It is emphasized that the digital environment forms a new type of listener’s consciousness which, in turn, affects the parameters of performing expressiveness, the ways of presenting an artistic product, and the mechanisms of forming an individual style. The phenomenon of media style is outlined as a synthesis of traditional performing mastery and technological resources.&#13;
The study establishes that the style of the musician-performer is a multidimensional cultural and artistic phenomenon that functions both as a result of personal development and as a factor in historical and cultural evolution. It is realized as a dynamic system of artistic thinking that ensures a creative dialogue between the composer, the performer, and the listener in the changing conditions of the contemporary socio-cultural space.
</description>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1162">
<title>Сучасні арт-технології як інструмент режисера в оперній виставі</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1162</link>
<description>Сучасні арт-технології як інструмент режисера в оперній виставі
Тонкошкура, Олег
Сучасний оперний театр перебуває у фазі глибокої трансформації, зумовленої цифровізацією культури, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та зміною моделей художньої комунікації. Світлодизайн, відеопроєкції, LED-системи, проєкційний мапінг, інтерактивні інсталяції, VR-, AR- та XR-технології інтегруються в драматургію оперної вистави, формуючи нову модель просторової, темпоральної та семантичної організації сценічної дії. В роботі з’ясовано сутність поняття «сценічні технології» у полідисциплінарній комунікації; простежено еволюцію сценічних технологій у контексті розвитку режисерських практик від Античності до цифрової доби; проаналізовано технічний контент як складову міждисциплінарної колаборації в оперній постановці; досліджено трансформацію сценографічних конструкцій у сучасному оперному театрі; визначено інноваційні режисерські стратегії в інтерактивному медіапросторі;  зіставлено реалістичну, цифрову та гібридну сценічні моделі; проаналізовано режисерські ініціативи у сфері VR-, AR- та XR-технологій на прикладі українських оперних театрів; досліджено специфіку роботи з модульною сценою, black box та site-specific операми; окреслено особливості психофізичної адаптації оперної трупи до цифрових і мультимедійних сценічних систем. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді сучасних арт-технологій як системного інструменту режисера в оперній виставі з урахуванням їхньої міждисциплінарної природи. У роботі уточнено дефініцію поняття «сценічні технології» в контексті режисерської практики; систематизовано історичні етапи еволюції сценічних технологій; запропоновано порівняльний аналіз реалістичної, цифрової та гібридної сценічних моделей; окреслено управлінські траєкторії впровадження XR-технологій в українських оперних театрах; проаналізовано психофізичну адаптацію трупи як складову менеджменту змін у цифровізованій інституції. Практичне значення дослідження: матеріали дослідження можуть бути використані у навчальних курсах з оперної режисури, сценографії, історії театру; у практиці керівництва оперних театрів для розробки стратегій цифрової модернізації; у плануванні інвестицій у технічне оснащення; при розробці тренінгових програм адаптації виконавців до мультимедійного середовища; як методологічна основа для режисерів у виборі технологічних рішень відповідно до художньої концепції постановки.
</description>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1161">
<title>Героїко-патріотична тематика в українській опері: режисерсько-аналітичний аспект</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1161</link>
<description>Героїко-патріотична тематика в українській опері: режисерсько-аналітичний аспект
Швець-Романчук, Вікторія
Сучасні тенденції у музично-театральному мистецтві, зокрема зростання впливу космополітичних і транснаціональних ідей, викликають серйозне занепокоєння в контексті формування національної самосвідомості молодого покоління, їх місця у майбутній країні. Це підкреслює необхідність поєднання глобального та етнічно-ідентичного складників у мистецькому просторі. Розглянуто дослідницький аспект героїко-патріотичної тематики в еволюційних видозмінах української опери, з’ясовано її актуальність в умовах соціокультурних викликів ХХІ століття; проаналізовано сценічні втілення опери у її жанрових видозмінах на тлі різних етико-естетичних уподобань глядача, виявлено найбільш типові позачасові режисерські прийоми у трактуваннях твору; досліджено сучасні засоби сценічної виразності у вирішенні героїко- патріотичному тематизму, запропоновано власне режисерське бачення магістра в реалізації означеної проблематики крізь призму новітніх досягнень мистецької науки і практики. Наукова новизна дослідження: осмислення потреби звернення до національної героїко-патріотичної тематики в українській опері на тлі світових космополітичних тенденцій у музично-театральному мистецтві. Практичне значення дослідження: визначення специфічних різновекторних режисерських підходів до вирішення героїко-патріотичної тематики в українській опері із застосуванням новітніх досягнень різних галузей наук та мистецької практики.
</description>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1160">
<title>Опера Анатолія Вахнянина "Купало": вектори режисерських утілень</title>
<link>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1160</link>
<description>Опера Анатолія Вахнянина "Купало": вектори режисерських утілень
Дегтяренко, Олександр
Опера «Купало» А. Вахнянина у сучасному науковому дискурсі постає не лише як музичний твір, а як важливий культурний текст, що репрезентує українську ментальність, міфологію та історичну пам’ять. Її актуальність зумовлена можливістю переосмислення національної ідентичності через мистецтво. Попри складну сценічну долю, твір має значний потенціал для сучасної інтерпретації та інтеграції в актуальний культурний простір. Досліджено місце опери А. Вахнянина «Купало» в доробку майстра, розглянуто вузлові композиторські акценти її драматургії; проаналізовано концепт інтерпретації опери за радянської доби, в українській діаспорі Канади, в умовах незалежності України, встановлено відмінності режисерських підходів крізь призму змін театральної естетики; визначено експериментальну модель трактування опери А. Вахнянина «Купало» в концептуальному баченні магістранта, доведено необхідність активної взаємодії засобів виразності відповідно до естетики метамодерну. Наукова новизна дослідження: осмислення різновекторних режисерських інтерпретацій першої національної опери на теренах Західної України композитора А. Вахнянина «Купало» крізь призму її сценічного життя в контексті різних естетичних парадигм. Практичне значення дослідження: застосування традиційних та інноваційних режисерських підходів та засобів виразності при вирішенні означеної тематики в умовах естетики метамодерну.
</description>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
