http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/129 2026-08-12T01:01:22Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1193 12 етюдів для альта-соло Ф. А. Хофмайстера у навчально-педагогічному та концертному репертуарі Скутська, Богдана Мета кваліфікаційної роботи – здійснити комплексний аналіз 12 етюдів для альта-соло Ф. А. Хофмайстера, визначити їх художню цінність та функціональну роль у навчально-концертній практиці. В роботі досліджено життєвий і творчий шлях Ф. А. Хофмайстера; проаналізовано художні та технічні особливості його 12 етюдів для альта-соло; здійснено порівняльний аналіз відомих аудіоверсій збірки; визначено функціональну роль етюдів Ф. А. Хофмайстера у навчально-педагогічному та концертному репертуарі альтиста. Для розкриття теми обрано методологічну базу, яка включає в себе наступні методи: історико-біографічний – у процесі вивчення загального корпусу оригінальних збірок етюдів для альта соло, а також обставин життєвого та творчого шляху Ф. А. Хофмайстера; структурного та інтонаційного аналізу – під час дослідження композиторського тексту 12 етюдів для альта-соло (з огляду на форму, гармонічні та ритмічні особливості тощо); виконавського аналізу – 4 інструментальні прийоми втілення авторського задуму та суто технічні завдання, які постають перед виконавцями цього твору. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1192 Вираження концепту Схід-Захід на прикладі Подвійного концерту Лу Гаррісона для скрипки, віолончелі та яванського гамелану Руденко, Даніїл Об’єктом дослідження є творчість Лу Гаррісона в аспекті діалогу музичних культур Сходу і Заходу. Предметом дослідження є Подвійний концерт Лу Гаррісона для скрипки та віолончелі у супроводі яванського гамелану як прецедент інтеграції східних та західних музичних традицій у просторі академічної музики ХХ століття. В роботі визначено специфіку взаємодії західноєвропейських та азійських музичних традицій у Подвійному концерті Лу Гаррісона, зокрема, досліджено історико-біографічні обставини життя Л. Гаррісона у періоди формування світогляду композитора; окреслено жанрово-стильові виміри творчого доробку композитора у контексті ідей орієнталізму; здійснено цілісний аналіз музичного тексту Подвійного концерту для скрипки та віолончелі у супроводі яванського гамелану; розкрито виконавсько-інтерпретаційну проблематику та художньо-технічні виклики, що постають перед солістами під час втілення твору. Практичне значення роботи насамперед полягає у застосуванні її матеріалів виконавцями, музикознавцями та музичними педагогами, а також у популяризації творчості Лу Гаррісона. В ході дослідження було визначено три чинники формування композиторського світосприйняття. До них належать: природа штату Орегон, що зумовила екологічне ставлення митця до світу; дуальність світоглядів батька та матері вилилося в його здатність легко об'єднувати у своїй музиці протилежні полюси (західний авангард та східний традиціоналізм); та азійське наповнення внутрішнього простору будинку, що зрештою і привело його до створення американського гамелану та написання таких творів, як Подвійний концерт. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1191 Марсель Гранжані як модератор діалогу французької та американської арфової школи (на прикладі «Арії в класичному стилі» op. 19) Ахріменко, Олександра У ХХ столітті музичне мистецтво зазнало суттєвих змін, пов’язаних із переосмисленням традиційних стилів, активним розвитком нових композиторських напрямів та розширенням виконавських можливостей інструментів. Одним із важливих явищ цього періоду став неокласицизм – стильовий напрям, що передбачає звернення до музичних форм і жанрів попередніх епох із їх подальшим переосмисленням у сучасній музичній мові. Неокласичні тенденції помітно проявилися в арфовому мистецтві, яке у ХХ столітті пройшло шлях від переважно салонного інструмента до повноцінного концертного інструмента з розвиненим сольним репертуаром. Значну роль у цьому процесі відіграли представники французької арфової школи, а також музиканти-емігранти, які сформували американську виконавську традицію. Однією з ключових постатей цього процесу є Марсель Гранжані (1891– 1975) – видатний арфіст, композитор і педагог, представник французької арфової школи, який зробив значний внесок у розвиток арфового мистецтва як у Європі, так і в Америці. Ним було закладено фундамент арфової педагогіки Нового Світу, яка не мала до того часу національно визнаного характеру і фактично існувала тільки у зв'язку з діяльністю окремих викладачів. Його творчість поєднує риси французької імпресіоністичної традиції та американської школи з новими тенденціями американського музичного середовища. В роботі висвітлено життєвий і творчий шлях Марселя Гранжані в аспекті формування його особистості в контекстах французької та американської арфової школи; визначено характерні особливості композиторського та виконавського доробку митця; охарактеризовано неокласичні риси у творчості Марселя Гранжані; проаналізовано жанрово-стильові та інтонаційні особливості твору «Арія в класичному стилі» ор.19; здійснено виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» ор. 19. У підсумку зазначено, що виконавський аналіз «Арії в класичному стилі» дозволяє систематизувати практичні завдання інтерпретатора, спрямовані на досягнення витонченого звукового балансу, тембрової диференціації та мікродинамічного самоконтролю. Основними стратегіями інтерпретації твору є досягнення безперервного cantabile в умовах природного згасання струн та рельєфне виокремлення тематичних ліній, прихованих усередині акордово-арпеджованої тканини. Практичний інструментарій арфіста охоплює: постійне темброве варіювання за допомогою зміни позицій звуковидобування, специфічне інтонування безперервного пасажного потоку в середньому епізоді, а також майстерність філірування звуку в імпровізаційній сольній каденції. Марсель Гранжані став справжнім модератором діалогу між французькою та американською арфовими школами. Він переніс найкращі європейські традиції в освітній простір США. Перетворивши арфу на повноцінний концертний інструмент. Гранжані створив міцну виконавсько-педагогічну базу, яка й сьогодні залишається головним орієнтиром для арфістів у всьому світі. 2026-06-23T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1190 Джовані Боттезіні – композитор та виконавець-віртуоз: створення нової художньо-технічної системи європейського контрабасового виконавства Голубенко, Артем Актуальність дослідження творчості Джованні Боттезіні зумовлена зростаючим інтересом сучасного музикознавства та виконавської практики до переосмислення ролі контрабаса як сольного інструмента в європейській академічній традиції. У контексті розвитку інструментального мистецтва XIX століття постать Боттезіні займає особливе місце, оскільки саме його діяльність сприяла кардинальній трансформації функціонального статусу контрабаса — від оркестрового басового фундаменту до повноцінного віртуозного інструмента з широкими виражальними можливостями. Крім того, актуальність теми визначається необхідністю систематизації знань про виконавський і композиторський внесок Боттезіні в контексті європейської музичної культури. Його діяльність розгортається на перетині інструментального та оперного мистецтва, що відображає вплив італійської традиції bel canto, зокрема творчості Джузеппе Верді, і водночас демонструє індивідуальний підхід до інструментального письма. Такий синтез відкриває перспективи для міждисциплінарних досліджень, пов’язаних із взаємодією вокального та інструментального мислення. В роботі надано характеристику творчості Дж. Боттезіні як композитора епохи романтизму; досліджено особливості його композиторського стилю; показано зв’язок між композиторською та виконавською творчістю контрабасиста-віртуоза; охарактеризовано нову систему художньо-виконавської техніки Дж. Боттезіні; проаналізовано твори для контрабаса, найбільш переконливі у демонстрації новаторської системи художньо-виконавської техніки Дж. Боттезіні. 2026-06-23T00:00:00Z