2024http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/6312026-05-04T22:32:16Z2026-05-04T22:32:16ZТеатральний франчайзинг як сучасний спосіб культурної експансії: причини та наслідкиСомов, ЛевДемченко, ВалеріяSomov, LevDemchenko, Valeriyahttp://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/8932025-09-04T11:30:11Z2024-12-24T00:00:00ZТеатральний франчайзинг як сучасний спосіб культурної експансії: причини та наслідки
Сомов, Лев; Демченко, Валерія; Somov, Lev; Demchenko, Valeriya
Досліджено явище театрального франчайзингу як сучасний спосіб культурної експансії, причини його виникнення та можливі наслідки. Проаналізовано історичний контекст культурного розвитку суспільства, що передує можливості здійснення театрального франчайзингу. Розглянуто принципові відмінності в процесі створення класичного сценічного видовища та театральної франшизи. Описано процес безпосереднього впливу запозичених тем та ціннісних орієнтацій, що транслюють сценічні твори, реалізовані на умовах франчайзингу, на світоглядну позицію та процес самоідентифікації в постколоніальному суспільстві. Обґрунтовано значення безпосереднього впливу тематичного спрямування сценічного видовища на процес становлення самоідентичності у глядацької аудиторії різних вікових груп. Артикульовано основні потенційні ризики розповсюдження театрального франчайзингу в контексті його впливу на формування національного світогляду. Розглянуто основні економічні умови, що передують виникненню театрального франчайзингу, позитивні аспекти та потенційні ризики. Підкреслено роль впливу теми драматичного твору, що реалізовано на сценічному майданчику, на актуалізацію певних суспільних тригерів, проявлення та загострення нових конфліктів, що знаходилися в стані рецесії. Обґрунтовано необхідність чіткого регламентування тематичного спрямування театрального франчайзингу в контексті збереження національної самоідентичності. Доведено суттєве обмеження мистецького процесу в умовах театрального франчайзингу на кожному етапі виробництва: режисерському, художньому, музичному, пластичному рішеннях, поведінковій природі акторської гри. Конкретизовано основні сегменти впливу театрального франчайзингу на стратегію довгострокового формування культурної орієнтації глядацької аудиторії. Окреслено можливості впливу системного введення театральної франшизи у репертуар національних театрів на трансформаційні процеси визначення самоідентичності в постколоніальному суспільстві.; This study explores the phenomenon of theatrical franchising as a contemporary method of cultural expansion, examining its origins and potential consequences. The historical context of cultural development that precedes the emergence of theatrical franchising is analyzed. The research highlights the fundamental differences between the processes of creating classical stage productions and theatrical franchises. The direct influence of borrowed themes and value orientations conveyed by stage works produced under franchising conditions on the worldview and self-identification processes in post-colonial societies is discussed. The significance of the thematic direction of stage productions on the formation of self-identity among audience members of various age groups is substantiated. The study articulates the main potential risks associated with the spread of theatrical franchising in the context of its impact on the formation of a national worldview. It examines the primary economic conditions that lead to the emergence of theatrical franchising, as well as its positive aspects and potential risks. The role of the themes of dramatic works presented on stage in activating certain societal triggers and in manifesting and exacerbating new conflicts that have been in a state of recession is emphasized. The necessity for clear regulation of the thematic direction of theatrical franchising in the context of preserving national self-identity is justified. The research demonstrates the significant limitations imposed on the artistic process at every stage of production— directorial, artistic, musical, and choreographic decisions, as well as the behavioral nature of acting. The main segments of the influence of theatrical franchising on the long-term strategy for shaping the cultural orientation of the audience are specified. The study outlines the potential impact of systematically introducing theatrical franchises into the repertoires of national theaters on the transformative processes of defining self-identity in post-colonial societies.
2024-12-24T00:00:00ZМетаморфози музично-театрального мистецтва України в умовах видозміни парадигми художньої культури ХХІ століттяКасьянова, ОленаKasyanova, Olenahttp://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/8922025-08-29T00:01:45Z2024-12-24T00:00:00ZМетаморфози музично-театрального мистецтва України в умовах видозміни парадигми художньої культури ХХІ століття
Касьянова, Олена; Kasyanova, Olena
Розглянуто сутність і характерні ознаки світового глобалізованого простору ХХІ століття, його вплив на культуротворчі процеси у планерному масштабі та у межах України. Переосмислено в реаліях сьогодення мегатенденції соціокультурного цивілізаційного процесу у світі, виокремлено специфіку їх проявів на теренах України. Визначено та схарактеризовано політичні, економічні, соціокультурні, технологічні чинники видозміни парадигми художньої культури ХХІ століття у світі та Україні, окреслено їх позитивні та негативні аспекти зі встановленням шляхів виправлення останніх. З’ясовано вплив чинників нової парадигми художньої культури на метаморфози музично-театрального мистецтва в Україні. Проаналізовано започаткування міжнародних оперних проєктів в Україні крізь призму впливу політичних чинників нової парадигми, окреслено шляхи доступності сприйняття вітчизняним глядачем іншомовного мистецького продукту. Обґрунтовано грантову підтримку українських оперних проєктів зарубіжними і національними культурними інституціями та фондами крізь призму економічних проявів художньої парадигми на вітчизняному ґрунті. Доведено негативний вплив пріоритету економічної доцільності над художньою якістю в реалізації оперних проєктів, їх епатажне трактування заради «скандального» успіху і грошового прибутку. Аргументовано соціокультурні прояви художньої парадигми у створенні експериментальних режисерських робіт у контексті стильового напряму метамодерну на стику інтеграції науки, мистецтва, сценічного дизайну, спорту, високих технологій при вирішенні значущих для українського соціуму тем. Виявлено випадки вульгаризованих інтерпретацій оперних творів в умовах естетики постмодерну із приниженням людської гідності, висміюванням значущих для суспільства ідей і прагнень, легітимізацією аморальності, бездуховності, чуттєвої тілесності, легковажного способу життя. Досліджено застосування в сценографічному вирішенні оперних проєктів інноваційних арт-технологій, інструментарію цифрового театру як проявів технологічних чинників художньої парадигми. Передбачено проблему автентичності та ідентичності творів музично-театрального мистецтва при застосуванні штучного інтелекту. Спрогнозовано вектори метаморфоз музично-театрального мистецтва України в умовах соціокультурних викликів ХХІ століття.; This study explores the essence and key features of the globalized world space in the 21st century and its influence on cultural development both globally and within Ukraine. The paper rethinks the megatrends of the socio-cultural and civilizational process in the world today, highlighting the specifics of their manifestation in Ukraine. Political, economic, socio-cultural, and technological factors contributing to the transformation of the artistic culture paradigm in the 21st century are identified and characterized, along with their positive and negative aspects, and the paths for correcting the latter are outlined. The influence of these factors on the metamorphosis of musicaltheatrical art in Ukraine is examined. The study analyzes the initiation of international opera projects in Ukraine through the lens of the political factors of the new paradigm, outlining ways to make foreign-language artistic products more accessible to domestic audiences. The paper substantiates the grant support for Ukrainian opera projects from foreign and national cultural institutions and funds, viewed through the economic manifestations of the artistic paradigm on domestic ground. The negative impact of prioritizing economic feasibility over artistic quality in the implementation of opera projects is demonstrated, as well as their sensationalist interpretation for the sake of "scandalous" success and financial gain. The paper argues for the socio-cultural manifestations of the artistic paradigm in the creation of experimental directorial works within the context of the metamodern style, at the intersection of science, art, stage design, sports, and advanced technologies when addressing significant themes for Ukrainian society. It identifies cases of vulgarized interpretations of opera works within the aesthetics of postmodernism, which diminish human dignity, mock significant societal ideas and aspirations, and legitimize immorality, lack of spirituality, sensual corporeality, and a frivolous lifestyle. The study investigates the use of innovative art technologies and digital theater tools in the scenographic solutions of opera projects as technological factors of the artistic paradigm. It anticipates issues related to the authenticity and identity of musical-theatrical works when applying artificial intelligence. The paper also forecasts the vectors of metamorphosis for Ukraine's musical-theatrical art in the face of socio-cultural challenges of the 21st century
2024-12-24T00:00:00ZДжазове аранжування козацьких та ліричних пісень Придніпров’я: особливості організації та сприйняття музичного часуМовчан, ОлексійMovchan, Oleksiihttp://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/8912025-08-29T00:01:14Z2024-12-24T00:00:00ZДжазове аранжування козацьких та ліричних пісень Придніпров’я: особливості організації та сприйняття музичного часу
Мовчан, Олексій; Movchan, Oleksii
Розглянуто різноманітні метроритмічні прийоми сучасної джазової музики та їх втілення у власних аранжуваннях козацьких і ліричних пісень Придніпров’я. Визначено характерні метроритмічні прийоми: синкопа, поліритмія, поліметрія, поліметрична модуляція. Вивчено метроритмічні прийоми крізь призму порівняння їх з організацією часу в повсякденному житті людини та впливу на її мозок, спираючись на вітчизняні та закордонні дослідження кінця XX – початку XXI століть. Досліджено, як механізми слуху та уваги впливають на формування сприйняття ритмічних структур у музиці і суб’єктивне відчуття часу. Простежено поліметричні та поліритмічні прийоми у джазових аранжуваннях, а також їх вплив на актуалізацію традиційного українського мелосу з урахуванням сучасної аудиторії. Обґрунтовано власні композиторсько-аранжувальні методи та виконавські ідеї автора. Проаналізовано явища «прихованої» поліритмії та поліметрії у народновокальній музиці як наслідок мелоритмічної варіантності, а також вплив різних метроритмічних форм на сприйняття темпо-ритмічної організації твору. Наведено приклади поліметричних групувань з різним дробленням тривалостей, застосування прийому поліметрії, поєднання її із використанням системи тризвучних пар та техніки поліметричної модуляції для зміни ритмічних структур твору у власних аранжуваннях. Підкреслено значущість метроритмічних засад у сучасних джазових аранжуваннях фольклорних творів. Підсумовано, як спектр метроритмічних прийомів збагачує музичну мову та розширює можливості музичного часу; як завдяки використанню синкопи, поліметрії, поліритмії та поліметричній модуляції можна створювати конструкції, які є невід’ємною частиною сучасної джазової музичної мови, що надають їй інтелектуальної складності та вишуканості; The study explores various metrorhythmic techniques in contemporary jazz music and their integration into original arrangements of Cossack and lyrical songs from the Dnieper region. It identifies key metrorhythmic methods such as syncopation, polyrhythm, polymeter, and polymetric modulation. These techniques are examined through the lens of their comparison with the organization of time in human daily life and their neurological impact, drawing on both domestic and international research from the late 20th to early 21st centuries. The paper investigates how auditory and attentional mechanisms influence the perception of rhythmic structures in music and the subjective experience of time. The study traces the use of polymetric and polyrhythmic techniques in jazz arrangements and analyzes their role in the re-contextualization of traditional Ukrainian melodies, with attention to the modern audience's reception. It substantiates the author's compositional and arranging methodologies, as well as performance ideas. The phenomenon of "hidden" polyrhythm and polymeter in folk vocal music, resulting from melodic-rhythmic variability, is examined alongside the impact of various metrorhythmic forms on the perception of temporhythmic organization within a composition. Examples of polymetric groupings with varying subdivisions of duration, the application of the polymeter technique, the integration of triadic pairs, and the use of polymetric modulation for transforming rhythmic structures in the author's own arrangements are presented. The significance of metrorhythmic principles in contemporary jazz arrangements of folk music is underscored. The paper concludes by discussing how the diversity of metrorhythmic techniques enriches musical language, broadens the potential of musical time, and enables the creation of complex, intellectually sophisticated constructions that form an integral part of the modern jazz idiom.
2024-12-24T00:00:00ZАрії з іспанських сарсуел як джерело оновлення репертуару вокалістаНазимчук, ДаріяNazymchuk, Dariyahttp://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/8902025-08-29T00:01:06Z2024-12-24T00:00:00ZАрії з іспанських сарсуел як джерело оновлення репертуару вокаліста
Назимчук, Дарія; Nazymchuk, Dariya
Проаналізовано композиторські та виконавські засоби арій з іспанських сарсуел. Обґрунтовано думку про здатність подібних творів істотно збагатити й урізноманітнити виконавський репертуар вокаліста. Зазначено, що притаманні аріям з сарсуел національні мелодичні звороти, активний ритмічний початок, динамічна зміна настроїв стають чинниками привернення слухацької уваги, завдяки чому вони можуть стати яскравим акцентом концертної програми. Подано короткий опис становлення сарсуели як жанру. Описано два види сарсуели (барокову та романтичну), які сформувалися в процесі історичного розвитку. Уточнено, що романтична сарсуела містить два жанрові підвиди: велику сарсуелу, малу сарсуелу. З’ясовано, що дві з проаналізованих у статті сарсуели («Темпраніка» Героміно Гіменеса та «Продавець вафель» Руперто Чапі) є малими сарсуелами, а третя («Дочки Зеведея» Руперто Чапі) — великою. Визначено головні ознаки малої та великої сарсуели в контексті аналізу обраних арій. Встановлено, що великій сарсуелі притаманні наявність трьох (рідше двох) дій; перевага вокальних номерів над розмовним текстом; присутність хору, залученого до дії; наявність інструментальних номерів на початку кожної дії. Виокремлено ознаки малої сарсуели, до яких відноситься: одна дія; домінування розмовного тексту над вокальними номерами; використання сюжетів повсякденного життя; невелика кількість персонажів; використання популярних музичних інтонацій. Проаналізовано композиторські засоби виразності в трьох аріях з сарсуел: 1) арії Марії з сарсуели «Темпраніка» Героміно Гіменеса, 2) арії Луїси з сарсуели «Дочки Зеведея» Руперто Чапі, 3) арії Сокорро з сарсуели «Продавець вафель» Руперто Чапі. Розкрито засоби виразності, які втілюють національний іспанський колорит, а саме: 1) гармонія, що використовує особливості домінантових ладів; 2) мелодика, насичена мелізмами та стрімкими пасажами; 3) контраст як провідний засіб композиційного розвитку (в т. ч. ладовий, фактурний, ритмічний). Висловлено думку про необхідність відтворення національного іспанського колориту виконавськими засобами виразності, зокрема, через динамічні акценти, додавання вокальних прикрас та імпровізації у виконанні.; This study analyzes the compositional and performance techniques employed in arias from Spanish zarzuelas, highlighting their potential to significantly enrich and diversify a vocalist's repertoire. The unique national melodic characteristics inherent in zarzuelas, along with their vibrant rhythmic elements and dynamic mood shifts, serve as compelling factors that capture the listener's attention, making these works a striking addition to concert programs. A concise overview of the evolution of zarzuela as a genre is provided, detailing its historical development into two primary forms: baroque and romantic zarzuela. Within the romantic category, two subgenres are identified: grand zarzuela and minor zarzuela. The analysis reveals that the two zarzuelas examined—Geromino Gimenez's "Tempranica" and Ruperto Chapi's "The Waffle Seller"—are classified as minor zarzuelas, while Chapi's "Daughters of Zebedee" is categorized as a major zarzuela.The study delineates the defining characteristics of minor and major zarzuelas through an examination of selected arias. Major zarzuelas typically feature three (or occasionally two) acts, with a predominance of vocal numbers over spoken dialogue, the inclusion of a choir actively participating in the narrative, and instrumental interludes at the beginning of each act. In contrast, minor zarzuelas are characterized by a single act, a greater emphasis on spoken text, plots drawn from everyday life, a limited number of characters, and the incorporation of popular musical motifs. The author conducts a detailed analysis of the expressive techniques utilized in three specific arias: Maria's aria from "Tempranica," Luisa's aria from "Daughters of Zebedee," and Socorro's aria from "The Waffle Seller." The findings reveal several expressive elements that embody the distinct national flavor of Spanish music, including: 1) harmonic structures that utilize dominant modes; 2) melodies enriched with melismas and rapid passages; and 3) contrast as a fundamental compositional device, encompassing modal, textural, and rhythmic variations. The author posits that effectively conveying the national Spanish essence in performance necessitates the use of expressive techniques, particularly through dynamic accents, the incorporation of vocal ornaments, and elements of improvisation. This approach not only enhances the authenticity of the performance but also deepens the audience's engagement with the zarzuela repertoire.
2024-12-24T00:00:00Z