http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/622 2026-05-05T00:27:11Z 2026-05-05T00:27:11Z Варшавська, Аліна Костянтинівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/688 2025-04-12T00:01:08Z 2021-10-21T00:00:00Z

"І мертвим, і живим...": пророчі ідеї Тараса Шевченка в кантаті "Посланіє" Антіна Рудницького Варшавська, Аліна Костянтинівна «Для нації – історія власної присутності у світі дає змогу крізь національне прозирати універсальне, тобто переломлювати загальнолюдський досвід у національну іпостась буття». Сергій Кримський Українська еміграційна культура – цікава й малодосліджена сторінка діаспорознавства. Майже три десятиліття після довгого забуття активно повертаються в нашу історію імена видатних її діячів, зокрема Антіна Рудницького – яскравого представника мистецької еліти американської діаспори. Його творчість охопила період у три чверті ХХ століття. Він був талановитим композитором, піаністом, диригентом, музично-громадським активістом, який пів життя мешкав у Сполучених Штатах Америки (1937–1975), однак залишався свідомим українцем, патріотом, котрий навіть в еміграції провадив діяльність, пов’язану з Україною, її історією та сучасністю. У 1950–1960-ті роки митець подвоює зусилля у справі пожвавлення суспільного розвитку української громади в США. У 1959-му Антін Рудницький охоче відгукнувся на прохання діаспорян і Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) до сотих роковин смерті Великого Кобзаря написати симфонічну кантату на текст невмирущого шевченківського Посланія («І мертвим, і живим...»). Кантата відіграла важливу роль в об’єднанні українських національних сил не тільки в США, а й у Європі, Австралії, Канаді. Цим було доведено, що держава Україна і віра в неї ніколи не згаснуть у серцях і душах українського народу як у діаспорі, так і в материковій Україні

2021-10-21T00:00:00Z Гайдук, Марина Іванівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/331 2025-03-07T15:26:03Z 2021-10-21T00:00:00Z

«Sinfonia da requiem» Бенджаміна Бріттена: семантичні та конструктивні ознаки реквієму Гайдук, Марина Іванівна Розглянуто шлях модифікації та емансипації жанрових ознак реквієму. Сформульовано ідейно-філософську сутність цього жанру. Визначено контекст створення Бенджаміном Бріттеном «Sinfonia da Requiem» – через соціальноісторичний, біографічний і творчий чинники. Вказано на відповідні стрес-фактори, що зумовили трагічне образне спрямування твору. Окреслено місце та роль цього опусу в еволюції інструментально-оркестрового стилю композитора. Виявлено специфіку втілення семантичних і конструктивних ознак жанру реквієму в оркестровому творі «Sinfonia da Requiem», для чого проаналізовано засади композиції, драматургії, тематичної і темброво-інструментальної організації симфонії. Виділено ключові групи мотивів і мотивних комплексів, які формують інтонаційну концепцію твору. Виокремлено його інтонаційний лейтматеріал, до якого віднесено остинатність, ламентозність, стрибкоподібний рух (що трансформується у сигнальність) і низхідний рух типу катабасису. Розкрито специфіку монотематичної природи розвитку в циклі. Простежено особливості перетворення інтонаційного лейтматеріалу, у тому числі шляхом жанрових трансформацій. Аргументовано інтонаційний зв’язок тематизму другої частини (програмна назва «Dies іrae») з однойменним середньовічним наспівом. Описано механізми створення особливого пародійного ефекту в другій частині «Sinfonia da Requiem». Досліджено жанрово-інтонаційну природу тематизму симфонії і запропоновано варіанти семантичного тлумачення головних тематичних утворень. Описано природу жанрової складової драматургії твору, в якій простежено три групи витоків: мілітарні (марш і сигнально-фанфарні мотиви), танцювальні (галоп, скерцо та жига) й ліричні (ламенто, пісенність, аріозність, пастораль і колискова). Визначено специфіку генерального жанрово-інтонаційного конфлікту симфонії

2021-10-21T00:00:00Z Трусенко, Софія Григорівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/301 2025-03-07T15:08:45Z 2021-10-21T00:00:00Z

Вокальний Цикл Ярослава Верещагіна «Сміється джерело»: формування музично-поетичної цілісності Трусенко, Софія Григорівна Досліджено методологію аналізу вокальних жанрів і вокальних циклів зокрема. Вперше проаналізовано вокальний цикл Я. Верещагіна «Сміється джерело». З’ясовано принцип відбору віршів В. Морданя композитором для вокального циклу та вирізнено специфіку побудови поетичної першооснови. На основі особливостей композиційної структури, тематизму, інтонаційної драматургії музики вокального циклу Я. Верещагіна вивчено способи роботи композитора з поетичним першоджерелом, взаємодію вокальної партії з інструментальним супроводом. Сформульовано основні ознаки цілісності циклу на вербальному та музичному рівнях.

2021-10-21T00:00:00Z Дубровний, Тарас Миколайович http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/300 2025-03-07T15:09:15Z 2021-10-21T00:00:00Z

Формування парадигми розвитку професійного мистецтва та розважальної музики на прикладі альбомів для домашнього музикування ХІХ – початку ХХ століть Дубровний, Тарас Миколайович Крізь призму традиції домашнього музикування ХІХ – початку ХХ століть було розглянуто нотні альбоми, які становили основу репертуару домашніх музичних салонів. На прикладах із життя двох шляхетських родин зі Львова та Одеси показано важливість таких збірників для формування особистості індивіда, сприйняття ним навколишнього світу, духовного розвитку, а також виховання естетичних смаків. Проаналізовано жанрові особливості творів, які містяться в збірниках, а також кількісне співвідношення серед їхніх авторів професійних композиторів та аматорів. На базисі традиції домашнього музикування досліджено стратифікацію музичного мистецтва на професійне та розважальне. Розглянуто вплив представників перемиської школи на професійне мистецтво, духовну творчість і розважальну, салонну музику. Пояснено переважання в альбомах для домашнього музикування австро-німецьких популярних лідертафельних пісень і творів бідермаєрового стилю, які складали зерно нотних колекцій та в цілому безпосередньо відбивалися у формуванні як професійної хорової та духовної композиторської творчості, так і «легкої» музики. Поєднання зразків «високої», «низької» культури та кітчу відіграло вагому роль у процесі остаточного витворення «стильового обличчя» національного музичного мистецтва й усталення парадигми національної композиторської школи.

2021-10-21T00:00:00Z