http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/617 2026-05-05T00:27:11Z 2026-05-05T00:27:11Z Клименко, Ірина Ільїна, Катерина http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/902 2025-08-29T00:01:16Z 2022-11-17T00:00:00Z

Літопис фольклористичних подій 2022 Клименко, Ірина; Ільїна, Катерина Загроза російської агресії на початку лютого 2022 року спонукала фольклорні товариства України шукати шляхи порятунку архівних записів. Це стосувалося як фонду ЛЕК, так і приватних колекцій етномузикологів. Ті наші колеги, які після ракетних атак українських міст і сіл виїхали у безпечні країни, змогли скопіювати більшу частину цифрових архівів та вивезти ці копії. Допомогу у вигляді безкоштовних хмарних сховищ в інтернеті українцям запропонували Університет Індіани в Америці (див. тези доповіді І. Волошиної на с. 156) та Литовська академія музики і театру (Вільнюс). Протягом року вдалося завантажити у ці хмарні сховища великі обсяги даних. У процесі цієї роботи активувалися проблемні питання упорядкування матеріалів. Варіанти упорядкування архівів обговорювалися в серії тематичних зум-семінарів, під час відвідин архівів наукових установ Польщі (Варшава), Канади (Університет Альберти) для ознайомлення зі структурою фондів, на конференції «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях» (засідання 2), у статтях А. Вовчака та О. Кропивного (розміщені у цьому збірнику)

2022-11-17T00:00:00Z Пшенічкіна, Галина http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/901 2025-08-29T00:00:50Z 2022-11-17T00:00:00Z

Веснянки Звенигородщини: етнографія, типологія, географія Пшенічкіна, Галина Історична Звенигородщина – локальна традиція в центрі України, яка охоплює нинішній Звенигородський та частини сусідніх районів правобережної частини сучасної Черкаської області. Авторка досліджує цей терен майже 20 років. Весняна обрядова пісенність у цій традиції наразі є реліктовим явищем, тому кожна зафіксована одиниця (пісня, текст, опис обряду чи бодай згадка про їх колишнє побутування) сприймається дослідником як величезна знахідка. У cхідноподільській частині Черкащини (на землях історичної Уманщини) ще донедавна можна було почути розповіді про обряди та пісні весняного циклу. Натомість у наддніпрянських селах (окрім Надтясминня) весняні наспіви відсутні (за одиничними винятками). Тому знайдені нами матеріали дозволяють трактувати територію Звенигородщини як східну межу побутування весняної обрядової пісенності Поділля та водночас як перехідну зону між Поділлям та Наддніпрянщиною, що увібрала музичностилістичні риси обох етнографічних регіонів. У найповнішому зібранні календарної та родинної обрядовості черкаського правобережжя початку ХХ століття – монографії «Звенигородщина» Агатангела Кримського, окрім докладного опису звичаїв, обрядів та коментарів до них, міститься понад 40 текстів весняних хороводів, ігор, що мають пісенний компонент і власне пісень, а також постові «вірші» – христування, виконувані під час обходу дворів дітьми та молоддю на Великдень. До цього базового фонду додалися зразки весняних обрядових жанрів, опубліковані в музично-етнографічних виданнях різних років, та окремі твори, що вціліли на початок ХХІ століття й були записані авторкою. Весняні хороводи починають водити та співати від Великодня, та є свідчення й про те, що це робилося ще раніше, під час Посту, що відповідає старовинному призначенню весняних пісень. Найбільша частка місцевого весняного репертуару припадає на хороводні та ігрові веснянки: «Шум», «Кривий танець», «Мак», «Зайчик», «Просо», «Подоляночка», «Вербовая кладочка», «Туман» тощо. Серед жанрів весняного обрядового співу трапляються поодинокі зразки ранньовесняних закличок («Ой весна, весна, весняночка»), група ліричних веснянок (за Є. Єфремовим – «величальних», наприклад, «Ой у правую середу» та ін.) та ліричних пісень, умовно приурочених до весняного сезону. Призбирані та проаналізовані музично-етнографічні дані лягли в основу типологічної карти, що дозволяють зробити важливі висновки щодо географічного поширення весняних мелотипів на Звенигородщині

2022-11-17T00:00:00Z Клименко, Ірина http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/900 2025-08-29T00:01:36Z 2022-11-17T00:00:00Z

Шестидольні ритми як поліетнічна мелогеографічна система (алгоритм дроблення у веснянках та приспівках українців та білорусів) Клименко, Ірина У вихованні академічних музикантів 6-дольний розмір не згадується як об’єкт, вартий спеціальної уваги – змалку дітей навчають рахувати головно 2-дольними та 3-дольними тактами. Шкільній науці невідомий той факт, що у народній музиці українців та білорусів значне число творів «обслуговує» 6-дольний метр, що добре надається як для рухливих танків і приспівок, так і для ліричних музичних висловлювань. Етномузикологи, аналізуючи багатотисячні архіви записів сільських (корінних) мелодій двох сусідніх етносів, виявили величезні масиви пісень, опертих на 6-дольну монохронну модель. Левова частка пісень належить до весільного циклу (понад 9 тисяч ), менша – до весняного (1300). Обидва цикли створили кількісно і географічно потужні масиви мелодій. Веснянки щільно зайняли обшири Поділля та Прип’ятського Полісся (І. Клименко. Атлас обрядових мелодій українців, т. 2, карта А19). Натомість у білорусів вони зустрічаються локально у східній зоні. Весільні пісні утворили величезний поліетнічний макромасив, що об’єднав українців та білорусів (там само, карти А46–47). 5700 весільних зразків належать до тирадних форм, 3500 – є строфічними формами. В інших циклах 6-дольні формули зустрічаються лише локально (зимовий, купальський, жнивний). У ліричному шарі популярність 6-дольного метру незначна (наприклад, український сюжет Мала мати одну дочку). Відомі й танцювальні приспівки у 6-дольному розмірі (широкознані українські «Чоботи», «Яків», білоруські «Лявоніха», «Камаринська» та інші). Вихідна ритмоформула є дуже простою (в умовному цифровому кодуванні – це | 2 2 2 2 2 2 ||, де 2 дорівнює четвертній тривалості). Та вона дала гроно похідних варіантів, утворених переважно двома способами – ритмосилабічним дробленням початкових позицій (| 1111¦ 2 2 2 2 || = V44 та інші варіанти) та пролонгацією (подовженням) окремих позицій, частіше кінцевих (| 2 2 2 2 4 4 || та інші менш поширені варіанти). Спектр різноманітних форм, розпрацьованих у межах весільної пісенності, вивчений відносно добре – опубліковано кілька статей у спеціальному випуску «Проблеми етномузикології-8» (2013). Натомість веснянки, що походять від 6- дольної моделі, описані тільки в окремих регіональних різновидах (подільських та поліських) – тому вони (з новими нотними ілюстраціями) стали головним аналітичним об’єктом статті. Також прокоментовано приспівкові твори 6-дольної основи. Зроблено висновки про полістадіальність ритмічних видозмін моделі, обумовлених алгоритмом дроблення в різних жанрах та регіонах. Спостережено кореляції між словесними наголосами та вибором певних типів ритмічних фігур. У висновках представлено загальножанрову картину цієї типологічної групи мелодій та окреслено ареали їх поширення, наголошено на перспективах поглибленого вивчення обрядових мелоформ як аргументів «археологічного типу»

2022-11-17T00:00:00Z Данилейко, Ірина http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/899 2025-08-29T00:01:43Z 2022-11-17T00:00:00Z

Динамічний каталог традиційної музики: інтернет-ресурси з українського фольклору та етнографії (доступ на 2022 рік) Данилейко, Ірина Світова мережа Інтернет в останні десятиріччя стала сховищем академічних знань з усіх напрямків науки. Не є винятком і вітчизняні народознавчі дисципліни (етно-науки): щорічно з’являються публікації сучасних досліджень; поповнюється фонд оцифрованих старших видань, викладених у вільний доступ; публікуються архівні записи та спеціальні творчі продукти, інспіровані традиційною музикою. Після військової атаки на Україну спостерігається підвищення зацікавленості українців та жителів демократичних країн світу українською культурою й музикою, зокрема, й традиційною. Цей новий попит ставить питання доступності якісної інтернет-інформації в цій сфері не тільки для фахівців, а й для широкої аудиторії. До кінця 2022 року стало примітним стрімке зростання кількості якісних електронних ресурсів різного формату, дотичних до питань вивчення та популяризації українського фольклору та етнографії. Названі чинники підштовхнули авторку до ідеї укладання каталогу фольклорних ресурсів у формі динамічного електронного реєстру, який буде постійно оновлюватися та доповнюватися. До цього списку з робочою назвою «Динамічний каталог традиційної музики» (ДКТМ) увійшли як найбільш авторитетні на сьогодні, прогресивні за наповненням електронні ресурси в галузі етно-дисциплін, так і маловідомі («андеграундні») джерела, які, на погляд авторки, теж заслуговують на увагу академічних спеціалістів та викладачів. Цей базовий перелік інтернет-посилань у першу чергу знадобиться вчителям музичних шкіл (в курсі вивчення народної музики українців), студентам – етнологам, етномузикологам, фольклористам, історикам, лінгвістам – та їхнім викладачам, а також тим, хто практикує, досліджує та популяризує традиційну музику. Також він стане в нагоді тим, хто хоче відкрити для себе традиційну культуру та впровадити давні звичаї у своє приватне чи суспільне життя

2022-11-17T00:00:00Z