http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/612 2026-05-05T00:27:10Z 2026-05-05T00:27:10Z Жаркова, Валерія Борисівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/751 2025-05-31T00:00:17Z 2023-12-27T00:00:00Z

Вокальний цикл Даріюса Мійо «Сільськогосподарські Машини»: епатаж чи сповідь? Жаркова, Валерія Борисівна Досліджено дискусійні аспекти розуміння художньої концепції вокального циклу Даріюса Мійо «Сільськогосподарські Машини» (Machines Agricoles, ор. 56, 1919). Окреслено, що в більшості робіт вокальний цикл Мійо постає як зразок жарту митця, вокального курйозу, «дадаїстської провокації». Визначено необхідність дослідити композицію циклу як неповторний смисловий континуум і унікальний феномен, що був обумовлений емоційними та інтелектуальними потоками духовного життя Даріюса Мійо. Доведено доцільність окреслення контекстних шарів, що утворюють музичний текст «Machines Аgricoles», і визначення їх як глобального, експліцитного, дискурсивного та імпліцитного контекстів. Наголошено, що вкоріненість твору у глобальний контекст національної культури композитор сам проявляє у підзаголовку циклу «Шість пасторалей для голосу і семи інструментів». Підкреслено, що звернення до пасторалі як традиційної сфери національної культури було закономірним результатом пошуку духовних опор після Першої світової війни і дозволяє розглядати концепцію твору як втілення нового єднання людини і природи. З’ясовано, що художньо-естетичні настанови Мійо в результаті спілкування з композиторами «Шістки» (експліцитний контекст) потребують нових оцінок. Наголошено, що принципи зв’язку усіх складових всередині музичного тексту «Machines Аgricoles» (дискурсивний контекст) проявляють «священне ставлення» Мійо до принципів композиторського ремесла і прагнення до бездоганної проробки усіх елементів композиції. Підкреслено, що через прозорість і «простоту» усіх структур, що організують рух «за своїми орбітами», але вписуються у ціле, проступає нерозривне єднання мікро- і макрорівнів циклу, як свідчення нової моделі світоустрою, що була так затребувана у післявоєнній Європі. Проакцентовано, що епістолярна спадщина Мійо, його автобіографічні тексти (імпліцитний контекст) висвітлюють глибину особистості митця, його філософський склад мислення, а також проявляють високий тонус переживання ним гуманітарної катастрофи. Як результат аналізу доведено, що, переживши жахіття Першої світової війни, Мійо шукав власні шляхи творчої реалізації і його цикл в цьому комунікативному просторі постає як феномен сповіді

2023-12-27T00:00:00Z Варданян, Ольга Іванівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/749 2025-05-31T00:00:13Z 2023-12-27T00:00:00Z

Нові комунікаційні стратегії сучасних виконавців класичної музики Варданян, Ольга Іванівна Розглянуто специфіку комунікаційних стратегій сучасних виконавців у контексті медіатизації культурного середовища. Паралельно з кризою «старіння аудиторії» класичної музики у концертних залах, загрозою її поступового вимирання, яку відмічають дослідники та виконавці, в останні два роки спостерігається тенденція збільшення прослуховувань класичної музики на цифрових платформах. За результатами аналізу шведської музичнотехнологічної компанії Epidemic Sound, яка спеціалізується на роялті-фрі саундтреках, виявлено, що використання класичної музики в аудіовізуальному контенті на цифровій платформі YouTube у 2022 році зросло на понад 90%. Це зробило класичну музику найшвидше зростаючим жанром на цій платформі. Метою статті є розкриття механізмів комунікації, які стимулюють збільшення популярності класичної музики на цифрових платформах. Інструментом аналізу обрано поняття «комунікативної стратегії», що є одним з базових у менеджменті та комунікативістиці. Позначено вагому роль візуалізації музики як важливого засобу розширення аудиторії, що пов’язане, з одного боку, з розширенням технологічних можливостей медіакомунікацій, а з іншого — із переважанням рівня «кліпового мислення» серед молоді (так званих поколінь Z та Alfa). За результатами аналізу публічних акаунтів професійних виконавців класичної музики, що мають тисячі чи навіть сотні тисяч підписників на цифрових платформах YouTube та Instagram, виявлено та узагальнено принципи комунікації сучасних виконавців класичної музики з аудиторією. Процес формування індустрії класичної музики, так само як і необхідність популяризації українського музичного академічного мистецтва за кордоном актуалізують проблематику, що досліджується

2023-12-27T00:00:00Z Стронько, Борислав Юрійович http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/747 2025-05-31T00:00:12Z 2023-12-27T00:00:00Z

Композиторський відеоряд до власного твору: часові паралелі, пунктири, перпендикуляри Стронько, Борислав Юрійович Розглянуто основні часові співвідношення між аудіо- та відеоскладовими у презентаціях власних творів українських композиторів (на прикладі музики Ю. Іщенка та С. Луньова). Використано методи порівняльного аналізу, аналогії. Проаналізовано візуальні втілення на YouTube «Акварелей», «Маленької партити» для скрипки та арфи, Третьої сонати для скрипки та фортепіано Ю. Іщенка; творів POST та «Panta Rhei» С. Луньова. Вказано основні можливості у підборі відеоряду: однобарвний фон, стале зображення, серія зображень; реколоризація сталого зображення; динамічне зображення (анімація або відеозйомка, монтаж); нотна графіка, включно із художньо стилізованою; наявність замкнених візуальних циклів. Визначено, що для Ю. Іщенка властивий рішучій пріоритет музичної складової; візуальний компонент підкріплює сталість загального образу твору або його великої частини. Щодо автоілюстрацій С. Луньова на YouTube більш показовою вбачається ситуація співіснування та взаємодії звукових та візуальних процесів неоднакової інтенсивності. У його «Panta Rhei» виявлено присутність й тривале накладання різних візуальних шарів, на кшталт поліфонії. Окреслено такі основні співвідношення, як часовий перпендикуляр, часовий пунктир, часова паралель. Їм відповідають: одне стале зображення, два та більше сталих зображень, згідно до структури твору, одночасна лінія/лінії візуального розвитку. Використано поняття медіаполіфонії як контрапункту слухових та візуальних складових. Виявлені аналогії між прийомами музичного мислення та засобами самоїлюстрації. Попри різницю способів самоілюстрації, зазначено переважання суто музичної, власне композиторської логіки поєднання складових для зору та для слуху

2023-12-27T00:00:00Z Єргієв, Іван Дмитрович http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/746 2025-05-31T00:00:51Z 2023-12-27T00:00:00Z

Нова українська музика в сучасному медіапросторі («Той, що виходить з кола» Кармелли Цепколенко) Єргієв, Іван Дмитрович Розкрито інтерпретаційні можливості нової української музики на прикладі творчості відомої композиторки сучасності Кармелли Цепколенко –– яскравої представниці та продовжувачки традицій одеської композиторської школи. В центрі дослідження — її твір «Той, що виходить з кола» для баяна соло (1994), замовлений автором статті та виконаний як світова прем’єра у грудні того ж року в Одесі в рамках реалізації довгострокового мистецького проєкту «Український модерн-баян як феномен світового мистецтва». Аналіз композиції доводить, що світ нової української музики відкриває безліч можливостей для пошуку нових смислів в інтерпретаціях творів пост- і метамодерну. Художній зміст аналізованого опусу, написаного у стилістиці «нової складності» з ознаками «відкритості тексту», завдяки виконавській майстерності постійно змінюється і породжує нові сенси в умовах сучасної комунікації. Виявлено жанрово-стильові, образно-змістовні особливості твору в композиторській, виконавсько-музикознавчій та відеооператорській проєкціях. Розглянуто можливості технічної (електронної) візуальної інтерпретації у пролонгації життя музичного твору в інших медійних іпостасях, враховуючи специфічні ресурси сучасного мультимедійного інформаційного простору, швидкість донесення інформації, дієвість та ефективність популяризації мистецьких та культурних артефактів, посилення їхнього впливу на свідомість та духовність людини сьогодення. Головну роль в цьому процесі відіграє людинамитець, яка творить та інтерпретує в умовах викликів глобального сучасного світу з його конфліктністю, поляризацією та відчуттям фаталізму

2023-12-27T00:00:00Z