http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/452 2026-05-04T23:32:29Z 2026-05-04T23:32:29Z Леванова, Лариса Levanova, Larysa http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1046 2025-10-18T00:00:20Z 2025-06-30T00:00:00Z

Інноваційні підходи до реалізації мистецьких колаборацій: досвід оперних студій музичних академій України Леванова, Лариса; Levanova, Larysa Розглянуто ключові вектори тлумачення понять «інновація» та «інноваційність» в мистецькій освіті. Сформульовано визначення інноваційності у мистецькій освіті у вигляді не лише запровадження нових методик навчання, а передусім створення освітнього простору, в якому студент виступає активним учасником і співавтором власного професійного становлення. Проаналізовано інноваційні підходи до реалізації мистецьких колаборацій у сфері оперної освіти на прикладі діяльності оперних студій провідних музичних академій України. Розглянуто досвід реалізації проєкту «Мистецтво єднає Україну. Оперні вистави» як моделі практичної інтеграції формальної й неформальної освіти, міждисциплінарного підходу та регіонального культурного обміну. Приділено особливу увагу аналізу форм міжінституційної взаємодії, механізмів творчого партнерства між студентами, викладачами та запрошеними митцями в процесі підготовки оперних постановок. Виокремлено основні переваги проєкту, які полягали у створенні умов для реального сценічного досвіду, міжрегіонального культурного діалогу, доступу до професійної інфраструктури, а також взаємодії з митцями національного рівня. Також виявлено труднощі означеного проєкту, зокрема, різний рівень технічного забезпечення та нерівномірну фахову підготовку студентів. Акцентовано увагу на ролі оперної студії як лабораторії колективної творчості, де інновації стають механізмом професійного зростання, зміцнення міжінституційної мобільності та формування національного освітньо-культурного простору. Запропоновано розглядати досвід проєкту як концептуальну основу для створення цифрової мережі оперних студій України з метою подальшого розвитку колаборативного потенціалу; This article explores key directions in interpreting the concepts of “innovation” and “innovativeness” within the context of arts education. Innovativeness is defined not only as the introduction of new teaching methods, but primarily as the creation of an educational environment in which students become active participants and co-authors of their own professional development. The study analyzes innovative approaches to implementing artistic collaborations in opera education through the case study of opera studios at leading music academies in Ukraine. Special attention is given to the project “Art Unites Ukraine: Opera Performances” as a model of practical integration of formal and non-formal education, interdisciplinary practice, and regional cultural exchange. The article examines the formats of inter-institutional collaboration and mechanisms of creative partnership among students, faculty members, and guest artists involved in opera productions. Key advantages of the project are outlined, including the creation of real performance opportunities, facilitation of interregional cultural dialogue, access to professional infrastructure, and collaboration with artists of national renown. Challenges identified include varying levels of technical resources and uneven professional preparation among students. The role of the opera studio is emphasized as a laboratory of collective creativity, where innovation functions as a driver of professional growth, inter-institutional mobility, and the formation of a unified national educational and cultural space. The study proposes using the experience of the project as a conceptual basis for the development of a digital network of Ukrainian opera studios aimed at expanding collaborative potential.

2025-06-30T00:00:00Z Фань, У Fan, U http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1045 2025-10-18T00:00:57Z 2025-06-30T00:00:00Z

Естрадне хвилювання піаніста як мистецтвознавчий феномен Фань, У; Fan, U Розглянуто естрадне хвилювання піаніста у концертно-сценічній діяльності з позицій мистецтвознавства. Обґрунтовано доцільність дослідження сутності означеного феномену науковцями саме цієї галузі, адже тільки вони володіють інструментарієм його вивчення завдяки поглибленому розумінню: психологічної реакції піаніста на дію стресорів, які викликають у нього естрадне хвилювання; фізіологічної реакції виконавського апарату піаніста на дію емоціогенних умов його концертно-сценічної діяльності; когнітивних процесів, задіяних у проєктуванні художніх образів музичних творів в уяві піаніста; специфіки перевтілення піаніста під час концертно-сценічної діяльності у спроєктовані уявні художні образи музичних творів; логіки побудови мелодико-ритмічних ліній музичних творів з метою «занурення» піаніста в означений процес як одного з провідних методів уникнення появи негативних видів естрадного хвилювання тощо. Здійснено порівняльний аналіз функціонального впливу різних видів естрадного хвилювання піаніста («хвилюванняпіднесення», «хвилювання в образі», «хвилювання-паніка» та «хвилювання-апатія») на процес його концертно-сценічної діяльності. З’ясовано, що перших два види естрадного хвилювання стимулюють піаніста до віднайдення нових рис у варіантах інтерпретації музичних творів, які він може «відчути» тільки на естраді завдяки синергійній взаємодії зі слухачами/глядачами, а останні два види — виступають «руйнівниками» злагодженості перебігу когнітивних процесів, які забезпечують безпомилкове відтворення засвоєного матеріалу та безупинну реалізацію виконавських навичок, навіть за умови якісної підготовки до концертно-сценічного виступу. Описано основні чинники створення емоціогенних умов у концертно-сценічній діяльності піаніста, інтенсивність дії яких надають змогу ототожнювати означений вид діяльності з психологічним стресом — інформаційним та емоційним. Доведено, що надмірне естрадне хвилювання будь-якого негативного виду у піаніста «блокує» механізми управління власною сценічною поведінкою.; The pianist's stage excitement in concert and stage activities is considered from the standpoint of art history. The expediency of studying the essence of this phenomenon by scientists in this particular field is justified, since only they possess the tools to study it thanks to their in-depth understanding of: the pianist's psychological reaction to stressors that cause stage excitement; the physiological reaction of the pianist's performing apparatus to the effect of the emotional conditions of his concert and stage activities; cognitive processes involved in designing artistic images of musical works in the pianist's imagination; the specifics of the pianist's transformation during concert and stage activities into projected, explicit artistic images of musical works; the logic of constructing melodic and rhythmic lines of musical works with the aim of "immersing" the pianist in the process as one of the leading methods of avoiding the appearance of negative types of stage excitement, etc. A comparative analysis of the functional impact of various types of stage excitement experienced by pianists ("excitement-elation", "excitement in image", "excitementpanic" and "excitement-apathy") on the process of their concert and stage activities was conducted. It has been established that the first two types of stage excitement stimulate pianist to discover new features in the interpretation of musical works, which he can "feel" only on stage thanks to synergistic interaction with listeners/spectators, while the last two types act as "destroyers" of the harmony of cognitive processes, which ensure the unerring reproduction of the learned material and the continuous implementation of performing abillities, even with high-quality preparation for a concert and stage performance. The main factors of creating emotional conditions in the concert and stage activities of a pianist are described, the intensity of which makes it possible to identify the specified type of activity with psychological stress — informational and emotional. It has been proven that excessive stage excitement of any negative kind in a pianist "blocks" the mechanisms of controlling one's own stage behaviour.

2025-06-30T00:00:00Z Цзичжань, Лі Zizhan, Li http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1044 2025-10-18T00:00:25Z 2025-06-30T00:00:00Z

Принцип циклічності у фортепіанній музиці Роберта Шумана: виконавські підходи Цзичжань, Лі; Zizhan, Li Здійснено аналіз теоретичних засад та історико-стильового контексту принципу циклічності у фортепіанній музиці романтичної доби з акцентуацією уваги на індивідуальних рисах підходу Р. Шумана до циклічної форми. Визначено, що циклічність у музиці Р. Шумана постає як складна система зв’язків, об’єднаних загальною художньообразною ідеєю та внутрішньою логікою драматургічного розгортання твору. Описано результати аналізу низки фортепіанних циклів Р. Шумана — Carnaval. Op. 9, Kreisleriana. Op. 16, Kinderszenen. Op. 15 та Phantasiestücke. Op. 12. Виявлено, що циклічна єдність цих творів забезпечується завдяки використанню спільних тематичних мотивів, тональних співвідношень та численних літературних алюзій, які є невід’ємною частиною естетики романтизму. Приділено особливу увагу аналізу музичних шифрів (A–S–C–H, Carnaval) як важливих інтегральних компонентів, що пов’язують окремі мініатюри у єдину художню концепцію. Підкреслено роль сюжетного наративу у формуванні циклічного задуму, що сприяє поглибленню образного сприйняття циклів. Проаналізовано виконавський аспект циклічності у творчості Р. Шумана на прикладі інтерпретацій видатних піаністів різних історичних періодів — Клари Шуман, Володимира Горовиця, Марти Аргеріх та Юджі Ванґ. Доведено, що кожен з цих виконавців реалізує власний підхід до трактування шуманівських циклів, демонструючи специфічні стратегії, які сприяють внутрішній цілісності та емоційній глибині виконавської інтерпретації. Запропоновано практичні рекомендації піаністам щодо реалізації принципу циклічності у виконавській практиці: від ретельного аналізу структури циклу та формування цілісної драматургічної концепції до продуманого вибору агогіки, темпових співвідношень, динамічної палітри та педалізації. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у порівняльному вивченні циклічних форм у творчості інших композиторів-романтиків, а також у дослідженні виконавських практик сучасних піаністів із застосуванням новітніх методик та цифрових технологій.; This study examines the theoretical foundations and historical-stylistic context of the principle of cyclicality in Romantic-era piano music, with a particular focus on Robert Schumann’s distinctive approach to cyclic form. It demonstrates that cyclicality in Schumann’s compositions functions as a sophisticated network of interrelated elements, unified by a shared artistic and imaginative concept alongside an inherent dramaturgical logic. The analysis centers on several of Schumann’s piano cycles—Carnaval, Op. 9; Kreisleriana, Op. 16; Kinderszenen, Op. 15; and Phantasiestücke, Op. 12—revealing that their cyclical coherence is achieved through recurring thematic motifs, tonal relationships, and numerous literary allusions integral to the Romantic aesthetic. Special emphasis is placed on the role of musical ciphers (such as A–S–C–H and Carnaval) as vital unifying devices that weave individual miniatures into a cohesive artistic whole. The narrative dimension is highlighted as a crucial factor in shaping the cyclic structure, enriching the interpretative imagery of these works. The performative dimension of cyclicality in Schumann’s oeuvre is examined through the interpretative approaches of distinguished pianists from various historical periods, including Clara Schumann, Vladimir Horowitz, Martha Argerich, and Yuja Wang. Each pianist demonstrates a distinctive artistic strategy that contributes to the structural coherence and emotional resonance of Schumann’s cycles. Their interpretations reveal diverse yet compelling approaches to embodying cyclic form in performance, highlighting the flexibility and depth inherent in Schumann’s musical language. Based on these insights, practical recommendations for pianists are offered, emphasizing the importance of thorough structural analysis, the creation of a coherent dramaturgical concept, and thoughtful application of agogics, tempo variations, dynamic nuance, and pedaling techniques. Prospects for further research are outlined, including comparative analysis of cyclic forms in the works of other Romantic composers, as well as the investigation of contemporary pianistic performance practices through the application of innovative methodologies and digital technologies.

2025-06-30T00:00:00Z Саф’ян, Дзвенислава Safyan, Dzvenyslava http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1043 2025-10-18T00:00:30Z 2025-06-30T00:00:00Z

Комп’ютерна музика Аліси Кобзар (на прикладі твору «Щоденник землі») Саф’ян, Дзвенислава; Safyan, Dzvenyslava Висвітлено творчість молодої української композиторки Аліси Кобзар, яка активно працює в галузі комп’ютерної та електронної музики. Зазначено, що композиторка здобула освіту у трьох європейських культурно-музичних центрах — Києві (Україна), Кракові (Польща) та Ґраці (Австрія). Визначено чинники її фахового формування, які зумовлені художньою ситуацією європейської кар’єри молодого композитора: зокрема участь у міжнародних майстер-класах, програмах стажування, конкурсах та замовленнях від професійних колективів і фестивалів. отримання стипендій. Окреслено елементи сучасної європейської кар’єрної моделі молодого композитора, які надають змогу усвідомити ключові детермінанти її професійної траєкторії. Проаналізовано участь А. Кобзар у міжнародному проєкті електронної музики «Pandemic Media Space», в межах якого вона створила твір «Щоденник Землі» для кларнету та електроніки. Виявлено, що цей твір існує у віртуальному мультимедійному середовищі, який представлено на спеціально розробленій вебсторінці. Розглянуто особливості взаємодії акустичного й електронного звучання, а також роль інтерфейсу як елементу композиційного мислення. Охарактеризовано специфіку використання комп’ютера та створення програмного забезпечення А. Кобзар, що ґрунтується на її одночасній роботі як композиторки, так і програмістки, яка спеціально створює унікальні плагіни комп’ютерних програм та вебсторінки для втілення багатошарових алгоритмів звукового синтезу й розміщення аудіо-, відео- та інтерактивних елементів композиції у віртуальному просторі. Артикульовано унікальність підходу композиторки до програмування, що виступає розробницею спеціалізованого програмного забезпечення — плагінів і віртуальних середовищ для інтерактивної взаємодії зі слухачем. Доведено, що завдяки цьому її твори вирізняються складною структурою, яка поєднує звуковий синтез, відеоряд і мережеву взаємодію.; This article highlights the creative work of the young Ukrainian composer Alysa Kobzar, who is actively engaged in computer and electronic music. It is noted that the composer received her education in three major European cultural and musical centers — Kyiv (Ukraine), Krakow (Poland), and Graz (Austria). The factors shaping her professional development are identified, reflecting the artistic context of a young composer’s European career: including participation in international masterclasses, internships, competitions, commissions from professional ensembles and festivals, and receipt of scholarships. Elements of the contemporary European career model for young composers are outlined, allowing a deeper understanding of the key determinants shaping her professional trajectory. The study analyzes Kobzar’s participation in the international electronic music project "Pandemic Media Space," within which she created the work "Diary of the Earth" for clarinet and electronics. It is revealed that this piece exists within a virtual multimedia environment presented on a specially designed website. The article examines the interaction between acoustic and electronic sounds, as well as the role of the interface as a component of compositional thinking. The specifics of Kobzar’s use of computers and software development are described, highlighting her dual role as composer and programmer. She creates unique plugins and web platforms to realize multi-layered sound synthesis algorithms and integrate audio, video, and interactive elements within a virtual space. The uniqueness of her programming approach is articulated, emphasizing her role as a developer of specialized software — plugins and virtual environments — for interactive engagement with the listener. It is demonstrated that this approach enables her compositions to stand out for their complex structure, combining sound synthesis, video sequences, and networked interaction.

2025-06-30T00:00:00Z