<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Підручники, посібники, навчальні та методичні матеріали</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/146" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/146</id>
<updated>2026-10-18T05:15:34Z</updated>
<dc:date>2026-10-18T05:15:34Z</dc:date>
<entry>
<title>Диригент  –  Партитура  –  Хор</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1212" rel="alternate"/>
<author>
<name>Радик, Дмитро</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1212</id>
<updated>2026-10-14T00:00:18Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Диригент  –  Партитура  –  Хор
Радик, Дмитро
«Диригент  –  Партитура  –  Хор»  –  навчальний  посібник  з  дисципліни &#13;
«Хорознавство та методика роботи з хором». Змістовна частина структуризована за &#13;
трьома розділами.  &#13;
У  першому  розділі  «Диригент  як  особистість  і  хорових  справ  майстер» &#13;
розглядаються  творчо-психологічні  контури  особистості  диригента  і  питання &#13;
сутності мистецтва диригування.  &#13;
У  другому  розділі  «Партитура  як  носій  художнього  змісту  твору» &#13;
розглядаються  основоположні  принципи  роботи  з  партитурою:  методичні &#13;
рекомендації  щодо  здійснення  аналізу  виконавського  твору  та  самопідготовки  до &#13;
практичної роботи з хором.  &#13;
У  третьому  –  «Хор  як  інструмент  духовного  та  професійного &#13;
самовдосконалення» розглядається сучасна естетика хорового колективу, даються &#13;
методичні рекомендації щодо практичних основ роботи, методи формування власної &#13;
інтерпретації  художніх  образів,  принципи  підбору  репертуару  та  формування &#13;
концертних програм.  &#13;
Навчально-методичний посібник «Диригент – Партитура – Хор» призначений &#13;
для викладачів та здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за галуззю &#13;
знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки», спеціальністю В5 «Музичне &#13;
мистецтво», спеціалізацією «Хорове диригування» у закладах вищої освіти.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Історія опери. Західна Європа. XVII-XIX століття</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1211" rel="alternate"/>
<author>
<name>Іванова, Ірина</name>
</author>
<author>
<name>Куколь, Галина</name>
</author>
<author>
<name>Черкашина, Марина</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1211</id>
<updated>2026-09-29T00:00:21Z</updated>
<published>1998-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Історія опери. Західна Європа. XVII-XIX століття
Іванова, Ірина; Куколь, Галина; Черкашина, Марина
Це перший український навчальний посібник, у якому розглядається історія опери та оперного театру країн Західної Європи XVII–XIX століть. Висвітлюються етапи та стадії оперного процесу, докладно аналізується творчість провідних оперних композиторів, виявляються жанрово-стильові риси ренесансної музичної драми, опери бароко та класицизму, простежуються видозміни та трансформації, притаманні оперному мистецтву романтичної доби. Значна увага приділяється також визначенню місця опери у загальнохудожніх процесах. Посібник складається зі вступного розділу та чотирьох основних історичних блоків. Вступ. Опера як синтез мистецтв (М. Р. Черкашина) — пропонує концептуальний погляд на оперу в трьох вимірах: як театр, як опера та як музика, що відповідає діалектичній тріаді «загальне — особливе — окреме». Розділ перший. Італійська опера XVII–XVIII століть та її роль у формуванні європейської оперної культури (Г. В. Куколь, І. Л. Іванова) — присвячений витокам жанру в Італії XVII століття та еволюції Неаполітанської оперної школи від бароко до класицизму. Розділ другий. Опера у Франції від Люллі до Ґретрі (М. Р. Черкашина) — висвітлює шляхи становлення та розвитку французької національної оперної школи й функціонування паризького оперного театру кінця XVIII — початку XIX століття. Розділ третій. Моцарт і європейський оперний театр XVIII століття (І. Л. Іванова) — охоплює оперний процес у Німеччині, Австрії та Англії, а також детально аналізує феномен Вольфганга Амадея Моцарта як першого універсального митця й ключової постаті класичної оперної спадщини. Розділ четвертий. Опера XIX століття як історичне явище і як фундамент сучасного оперного репертуару (М. Р. Черкашина, І. Л. Іванова) — присвячений «золотому віку» європейської опери: італійському романтизму (Дж. Россіні, В. Белліні, Г. Доніцетті, витоки творчості Дж. Верді); французькому театру, зокрема явищу «великої опери» (Е. Скриб, Д. Мейєрбер); німецькій романтичній опері та масштабним художнім концепціям Р. Вагнера і пізнього Дж. Верді; французькому оперному театру на межі століть. Автори відходять від застарілих стереотипів, переглядаючи роль жанру opera seria, творчий внесок Дж. Россіні та Д. Мейєрбера, а також специфіку поширення оперних моделей з основних центрів (Італія, Франція) у національні регіони. Опера аналізується не лише як композиторський текст, а й з урахуванням внеску лібретистів (зокрема П. Метастазіо), видатних співаків-виконавців, режисури та видовищно-декоративної машинерії. Автори свідомо мінімізували використання вузькоспеціальної музикознавчої термінології та традиційного аналізу нотних прикладів. Це робить матеріал зрозумілим не лише для професійних музикантів, а й для фахівців інших гуманітарних галузей. Видання розраховане на студентів, викладачів і науковців гуманітарних факультетів (музикознавців, театрознавців, культурологів, філологів), а також усіх, хто цікавиться історією музичного театру та європейської культури.
</summary>
<dc:date>1998-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Основи музичної інтерпретації (В5) вибірковий компонент</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1172" rel="alternate"/>
<author>
<name>Артеменко, Віолетта Миколаївна</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1172</id>
<updated>2026-06-30T00:00:36Z</updated>
<published>2025-06-10T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Основи музичної інтерпретації (В5) вибірковий компонент
Артеменко, Віолетта Миколаївна
Основи музичної інтерпретації: програма навчальної дисципліни для здобувачів освітнього ступеня «Бакалавр» у галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки» за спеціальностями: В5 «Музичне мистецтво», В6 «Перформативні мистецтва»/В6.01 «Сценічне мистецтво», В12 «Культурологія та музеєзнавство», освітньо-професійними програмами: «Музичне мистецтво», Музична режисура», «Культурологія: музична культурологія»
</summary>
<dc:date>2025-06-10T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Основи музичної інтерпретації (В5)</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1171" rel="alternate"/>
<author>
<name>Артеменко, Віолетта Миколаївна</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1171</id>
<updated>2026-06-30T00:00:19Z</updated>
<published>2025-06-10T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Основи музичної інтерпретації (В5)
Артеменко, Віолетта Миколаївна
Основи музичної інтерпретації: програма навчальної дисципліни для здобувачів освітнього ступеня «Бакалавр» у галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки» за спеціальністю В5 «Музичне мистецтво», освітньо-професійною програмою «Музичне мистецтво» (Бандура, Домра, Балалайка, Гітара, Цимбали, Фортепіано, Орган).
</summary>
<dc:date>2025-06-10T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
