http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/138 2026-05-05T09:50:12Z 2026-05-05T09:50:12Z Чеботар, Олександра Вікторівна http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1077 2025-12-23T01:01:59Z 2025-01-01T00:00:00Z

Оперний доробок Луїзи Бертен: драматургічні та стилістичні пошуки Чеботар, Олександра Вікторівна У бакалаврській роботі досліджено життєвий і творчий шлях французької композиторки Луїзи Бертен у контексті культурного та музичного життя Франції першої половини ХІХ століття. Основну увагу зосереджено на аналізі її опер «Фауст» та «Есмеральда», які розглядаються як кульмінаційні твори композиторської спадщини мисткині. У роботі висвітлено біографічні обставини, що вплинули на творчу долю Луїзи Бертен, окреслено її взаємини з провідними діячами епохи, зокрема Віктором Гюґо та Гектором Берліозом, а також простежено рецепцію її творчості сучасниками. Особливу увагу приділено драматургічним принципам опер, специфіці адаптації літературних першоджерел (трагедії Й. В. Ґете «Фауст» та роману В. Гюґо «Собор Паризької Богоматері») для оперної сцени, а також музичному втіленню образів і ролі масових та хорових сцен. На основі жанрового, композиційного й інтонаційного аналізу виявлено індивідуальні стильові риси оперної мови Луїзи Бертен та визначено її місце в історії французької опери доби романтизму. Робота спрямована на відновлення історичної справедливості щодо маловідомої постаті композиторки та введення її оперної спадщини до наукового обігу українського музикознавства/

2025-01-01T00:00:00Z Пучко-Колесник, Євген Дмитрович http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1076 2025-12-19T01:00:41Z 2025-01-01T00:00:00Z

Поетико-музична композиція стихири Різдву Христовому в редакціях ХІІ – ХVІІ століть Пучко-Колесник, Євген Дмитрович Актуальність теми дослідження зумовлена значним релігійним, культурним та історичним значенням свята Різдва Христового, а також потребою глибшого вивчення його гімнографічної спадщини в українській музичній медієвістиці Робота зосереджується на розвитку стихири як жанру в давньоукраїнській традиції, яка поєднує візантійські зразки з оригінальними особливостями, зафіксованими в невменних та нотолінійних джерелах (pp. 3-4). Об’єктом дослідження є стихири давньоукраїнської традиції на свято Різдва Христового, зафіксовані в співацьких книгах XII–XVIII століть, зокрема невменних (XII та кінця XVI століть) і нотолінійних (XVII–XVIII століть) (p. 4). Предметом дослідження є питомі особливості поетико-музичної композиції стихири «Волсви перстії» 5-го гласу, які демонструють цілісність, але з певними відмінностями на вербальному та мелодичному рівнях. Мета роботи — з’ясувати питомі поетико-музичні ознаки різночасових версій стихири «Волсви перстії», що дозволяє встановити певні етапи історичного розвитку цього канонічного твору (p. 4). Для досягнення мети було опрацьовано історіографічні джерела, визначено євангельське джерело змісту стихири (Матвій 2:1–12), ідентифіковано знаки невменної графіки та поспівки нотолінійної версії, а також визначено змістові нюанси через координацію тексту та наспіву.. Матеріалом для дослідження слугують три різночасових текстових версії стихири «Волсви перстії»: із давньоруського стихираря XII століття, із західноукраїнського невменного Лаврівського ірмологіону кінця XVI століття, та із західноукраїнського нотолінійного ірмологіону кінця XVII століття. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено спробу розглянути стихиру Різдва Христового «Волсви перстії» на основі порівняльного дослідження безлінійних і лінійних джерел, зроблено гіпотетичні висновки щодо історичних етапів редагування тексту цього канонічного твору.

2025-01-01T00:00:00Z Дорош, Альона http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/995 2025-10-01T00:00:33Z 2025-01-01T00:00:00Z

Фортепіанні тріо Бориса Лятошинського: історичний, жанрово-драматургічний, стилістичний аспекти Дорош, Альона Бакалаврська робота присвячена дослідженню фортепіанних тріо Бориса Лятошинського, які розглядаються як важливі етапи в еволюції творчої індивідуальності композитора. Актуальність теми зумовлена необхідністю глибшого осмислення недостатньо вивчених Першого та Другого фортепіанних тріо. У роботі подано огляд історії розвитку жанру фортепіанного тріо та специфіки його еволюції в українській музиці. Особлива увага приділяється становленню творчої особистості Б. Лятошинського та історії написання його Першого тріо в історичному і культурному контексті 1920-х років. Детально аналізуються особливості вирішення проблеми «митець у трагічній ситуації війни» у Другому фортепіанному тріо, створеному в умовах евакуації. Дослідження виявляє новаторські риси жанру, музичної драматургії та стилю в обох творах. Робота має практичне значення, оскільки її результати можуть бути використані в курсах з історії української музики, а також у лекторській, педагогічній та виконавській діяльності. Твір підкреслює глибоко особистісну рефлексію композитора на трагічну дійсність, що виявляється у симфонізації камерного жанру та насиченості музичної тканини філософським змістом.

2025-01-01T00:00:00Z Білянська, Таїсія http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/972 2025-09-17T00:00:42Z 2025-01-01T00:00:00Z

Функції фонеми як основи вербальної складової у сучасній вокальній музиці (на прикладі «sequenza ІІІ» Лучано Беріо, «Pulsar» Анни Корсун та «este amoroso tormento» Адріана Мокану) Білянська, Таїсія Бакалаврська робота Таїсії Білянської присвячена дослідженню функцій фонеми в сучасній вокальній музиці. Авторка аналізує, як фонема, що є найменшою одиницею мови, може функціонувати в музичних творах з нетрадиційною вербальною складовою. Робота розглядає три основні функції фонеми: утворюючу, коригуючу та структурну. Утворююча функція полягає у формуванні тембрових якостей, що розширює звукову палітру композитора. Коригуюча функція описує, як фонеми змінюють свої якості у послідовностях, створюючи динамічні ефекти. Структурна функція показує, як фонеми впливають на загальну структуру твору, надаючи йому архітектонічну цілісність. Дослідження базується на аналізі таких творів, як «Sequenza III» Лучано Беріо, «Pulsar» Анни Корсун та «Este amoroso tormento» Адріана Мокану. Ці приклади ілюструють, як композитори використовують фонему не лише як носій смислу, а й як самостійний музичний елемент. Робота демонструє значний внесок у розуміння взаємодії мови та музики.

2025-01-01T00:00:00Z