<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Кваліфікаційні роботи</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/137" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/137</id>
<updated>2026-06-21T16:02:04Z</updated>
<dc:date>2026-06-21T16:02:04Z</dc:date>
<entry>
<title>Сучасні арт-технології як інструмент режисера в оперній виставі</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1162" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тонкошкура, Олег</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1162</id>
<updated>2026-06-04T00:00:20Z</updated>
<published>2026-06-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасні арт-технології як інструмент режисера в оперній виставі
Тонкошкура, Олег
Сучасний оперний театр перебуває у фазі глибокої трансформації, зумовленої цифровізацією культури, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та зміною моделей художньої комунікації. Світлодизайн, відеопроєкції, LED-системи, проєкційний мапінг, інтерактивні інсталяції, VR-, AR- та XR-технології інтегруються в драматургію оперної вистави, формуючи нову модель просторової, темпоральної та семантичної організації сценічної дії. В роботі з’ясовано сутність поняття «сценічні технології» у полідисциплінарній комунікації; простежено еволюцію сценічних технологій у контексті розвитку режисерських практик від Античності до цифрової доби; проаналізовано технічний контент як складову міждисциплінарної колаборації в оперній постановці; досліджено трансформацію сценографічних конструкцій у сучасному оперному театрі; визначено інноваційні режисерські стратегії в інтерактивному медіапросторі;  зіставлено реалістичну, цифрову та гібридну сценічні моделі; проаналізовано режисерські ініціативи у сфері VR-, AR- та XR-технологій на прикладі українських оперних театрів; досліджено специфіку роботи з модульною сценою, black box та site-specific операми; окреслено особливості психофізичної адаптації оперної трупи до цифрових і мультимедійних сценічних систем. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді сучасних арт-технологій як системного інструменту режисера в оперній виставі з урахуванням їхньої міждисциплінарної природи. У роботі уточнено дефініцію поняття «сценічні технології» в контексті режисерської практики; систематизовано історичні етапи еволюції сценічних технологій; запропоновано порівняльний аналіз реалістичної, цифрової та гібридної сценічних моделей; окреслено управлінські траєкторії впровадження XR-технологій в українських оперних театрах; проаналізовано психофізичну адаптацію трупи як складову менеджменту змін у цифровізованій інституції. Практичне значення дослідження: матеріали дослідження можуть бути використані у навчальних курсах з оперної режисури, сценографії, історії театру; у практиці керівництва оперних театрів для розробки стратегій цифрової модернізації; у плануванні інвестицій у технічне оснащення; при розробці тренінгових програм адаптації виконавців до мультимедійного середовища; як методологічна основа для режисерів у виборі технологічних рішень відповідно до художньої концепції постановки.
</summary>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Героїко-патріотична тематика в українській опері: режисерсько-аналітичний аспект</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1161" rel="alternate"/>
<author>
<name>Швець-Романчук, Вікторія</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1161</id>
<updated>2026-06-04T00:00:24Z</updated>
<published>2026-06-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Героїко-патріотична тематика в українській опері: режисерсько-аналітичний аспект
Швець-Романчук, Вікторія
Сучасні тенденції у музично-театральному мистецтві, зокрема зростання впливу космополітичних і транснаціональних ідей, викликають серйозне занепокоєння в контексті формування національної самосвідомості молодого покоління, їх місця у майбутній країні. Це підкреслює необхідність поєднання глобального та етнічно-ідентичного складників у мистецькому просторі. Розглянуто дослідницький аспект героїко-патріотичної тематики в еволюційних видозмінах української опери, з’ясовано її актуальність в умовах соціокультурних викликів ХХІ століття; проаналізовано сценічні втілення опери у її жанрових видозмінах на тлі різних етико-естетичних уподобань глядача, виявлено найбільш типові позачасові режисерські прийоми у трактуваннях твору; досліджено сучасні засоби сценічної виразності у вирішенні героїко- патріотичному тематизму, запропоновано власне режисерське бачення магістра в реалізації означеної проблематики крізь призму новітніх досягнень мистецької науки і практики. Наукова новизна дослідження: осмислення потреби звернення до національної героїко-патріотичної тематики в українській опері на тлі світових космополітичних тенденцій у музично-театральному мистецтві. Практичне значення дослідження: визначення специфічних різновекторних режисерських підходів до вирішення героїко-патріотичної тематики в українській опері із застосуванням новітніх досягнень різних галузей наук та мистецької практики.
</summary>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Опера Анатолія Вахнянина "Купало": вектори режисерських утілень</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1160" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дегтяренко, Олександр</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1160</id>
<updated>2026-06-04T00:00:27Z</updated>
<published>2026-06-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Опера Анатолія Вахнянина "Купало": вектори режисерських утілень
Дегтяренко, Олександр
Опера «Купало» А. Вахнянина у сучасному науковому дискурсі постає не лише як музичний твір, а як важливий культурний текст, що репрезентує українську ментальність, міфологію та історичну пам’ять. Її актуальність зумовлена можливістю переосмислення національної ідентичності через мистецтво. Попри складну сценічну долю, твір має значний потенціал для сучасної інтерпретації та інтеграції в актуальний культурний простір. Досліджено місце опери А. Вахнянина «Купало» в доробку майстра, розглянуто вузлові композиторські акценти її драматургії; проаналізовано концепт інтерпретації опери за радянської доби, в українській діаспорі Канади, в умовах незалежності України, встановлено відмінності режисерських підходів крізь призму змін театральної естетики; визначено експериментальну модель трактування опери А. Вахнянина «Купало» в концептуальному баченні магістранта, доведено необхідність активної взаємодії засобів виразності відповідно до естетики метамодерну. Наукова новизна дослідження: осмислення різновекторних режисерських інтерпретацій першої національної опери на теренах Західної України композитора А. Вахнянина «Купало» крізь призму її сценічного життя в контексті різних естетичних парадигм. Практичне значення дослідження: застосування традиційних та інноваційних режисерських підходів та засобів виразності при вирішенні означеної тематики в умовах естетики метамодерну.
</summary>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Сценічне прочитання опери Станіслава Монюшка "Галька" в реаліях сьогодення</title>
<link href="http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1156" rel="alternate"/>
<author>
<name>Пархоменко, Наталя</name>
</author>
<id>http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1156</id>
<updated>2026-06-02T00:00:19Z</updated>
<published>2026-06-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сценічне прочитання опери Станіслава Монюшка "Галька" в реаліях сьогодення
Пархоменко, Наталя
Проаналізовано видозміни режисерських підходів до втілення опери Станіслава Монюшка "Галька" в контексті театральної естетики різних часів. Розглянуто ступінь сучасного наукового осмислення драматургічного підґрунтя та соціальної природи опери С. Монюшка «Галька» в контексті творчого доробку композитора; проаналізовано знакові постановочні версії різних музичних редакцій опери упродовж сценічного життя твору; запропоновано власну режисерську інтерпретацію опери в концептуальному баченні магістрантки як синтетичного мистецького проєкту. Досліджено постать С. Монюшка у польській культурі XIX століття, драматургічне підґрунтя лібрето опери Станіслава Монюшка "Галька" у його видозмінах; композиторські редакції музичного контенту опери; постановочні версії опери упродовж її сценічного життя; режисерські засоби виразності у трактуванні опери в умовах театральної естетики ХХІ століття. Наукова новизна дослідження: визначення характерних рис знакових сценічних версій різних музичних редакцій опери С. Монюшка "Галька". Практичне значення дослідження: створення власної моделі опери на підставі синтезу сучасних наукових розвідок та мистецької практики в контексті переосмислення гостросоціальної тематики в реаліях сьогодення.
</summary>
<dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
